(Паулінг; Pauling) Лайнус Карл (н. 28.ІІ 1901, Портленд)— амер. фізик і хімік, громадський діяч, член Над. АН США, іноз. член АН СРСР (з 1958). Закінчив Орегонський коледж (1922). У 1922—25 та 1927—64 працював у Каліфорнійському технологічному ін-ті (з 1931 — професор); з 1969 — професор хімії Станфордського ун-ту. Голова Амер. хім. т-ва (з 1948). Осн. наук. напрям — теорія хім. зв'язку й дослідження структури молекул. Розробив квантовомех. теорію діамагнетизму. Ввів поняття електронегативності. Створив метод електронних пар, теорію резонансу. Працював також у галузі біологічної хімії, з'ясував структуру багатьох білків, зокрема гемоглобіну.П.— активний борець за мир. Він — один з ініціаторів Пагуошських конференцій. Нобелівська премія з хімії, 1954; Нобелівська премія миру, 1962. Ленінська премія "За зміцнення миру між народами", 1970. Золота медаль ім. М. В. Ломоносова АН СРСР, 1977.
