(лат.— союз, спілка, об'єднання)— 1) Союз суверенних держав, об'єднаних для досягнення певних спільних цілей, переважно зовнішньополіт. і воєнних. К. створює центр. органи з повноваженнями, наданими їм д-вами — членами К. Рішення центр. органів К. приймаються і здійснюються лише за згодою всіх д-в, що входять до її складу. Єдиного громадянства, податкової, правової системи тощо в К. не існує. Кошти К. складаються з внесків її членів. Історично найві-доміші К.: Швейцарська К. (1291— 1798 і 1815—48), Нідерланди (1579—1795), США (1781—87), Німецька К. (1815—66). К., як правило, передує створенню федерації. 2) Назва деяких організацій, що мають характер об'єднання, спілки, товариства, напр. Конфедерація трудящих Латинської Америки (КТЛА), Загальна конфедерація праці у Франції гощо. 3) Назва тимчасових воєн.-політичних союзів шляхти, створюваних у феодальній Польщі в 16—18 ст. (Барська К. 1768, Торговицька К. 1792).
В. Є. Бражников.
|
