Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow прин-пят arrow ПРОКСЕНІЯ
   

ПРОКСЕНІЯ

(грец. — узи або право взаємної гостинності, від — на захист і; — чужоземець) — інститут осіб, які призначалися д-вою охоронцями інтересів гр-н ін. д-ви. Виник у Давній Греції в епоху її розквіту і до кін. існування антич. сусп-ва залишався одним з найважливіших інститутів у міжнар. праві, хоча з плином часу зазнав суттєвих змін. П. широко застосовувалася в античних державах Північного Причорномор'я — Ольвії, Пантикапеї, Херсонесі та ін. Спочатку П. полягала в тому, що гр-нин д-ви добровільно зобов'язувався надавати у своєму домі притулок і захист іноземцям (переважно послам та купцям), які приїздили до його країни. Таку П., здійснювану гр-нами однієї д-ви щодо гр-н іншої, самі д-ви добровільно визнавали і навіть урочисто покладали на своїх гр-н . У найбільш ранній період д-ва могла мати в ін. д-ві лише одного проксена. З часом кількість їх зросла. Проксен вступав у відносини з тією д-вою, яка довіряла йому охорону інтересів своїх гр-н . Вона ставала для проксена немов другою батьківщиною. Його функції могли передаватися спадкоємцям. Іноді д-ви (напр., Херсонес) самі відсилали своїх гр-н проксенами до ін. країн, і особа, яка мала такий статус (напр., в Афінах), одержувала там громадянство. Поступово угоди д-ви з приватними особами було замінено більш зручними й досконалими юрид. формами — договорами про взаємну допомогу, дружбу й торгівлю між д-вами. Але й у цьому разі йшлося, насамперед, про приватні правовідносини, рівноправне та справедливе вирішення справ на підставі угод. Така П. часто народжувалася з торг, трактатів (сюмбул), укладених між окр. полісами або з метрополією. Вони зазвичай містили норми для вирішення питань, які потенційно могли спричиняти цив.-прав. спори.

Проксени-іноземці користувалися у д-ві перебування різними дод. привілеями. Серед них: епігамія — право брати шлюб з місц. громадянкою; енктісіс — право набувати у власність землю та ін. нерухомість; ателія — звільнення проксена, так само як гр-н поліса, від усіх прямих податків і мита; тімухіон — право займати держ. посади. Інколи проксенам надавалася проедрія — право займати почесні місця, часом навіть головувати в нар. зборах, а також промантіан — право першому запитувати оракула. Всі ці права проксен міг реалізувати лише під час перебування на тер. д-ви, яка надала йому таке право. Не завжди відносини П. мали взаєм, характер, але зазвичай міста-держави Пн. Причорномор'я, одержавши це право від грец. метрополії, зі свого боку надавали її гр-нам такий же статус.

О. А. Гавриленко.