Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Н-нал arrow НАГІРНО-КАРАБАХСЬКА АВТОНОМНА ОБЛАСТЬ
   

НАГІРНО-КАРАБАХСЬКА АВТОНОМНА ОБЛАСТЬ

— у складі Аз. PCP. Утворена 7.VII 1923. Розташована в сх. частині Малого Кавказу. Площа 4,4 тис. км2. Нас. 162,6 тис. чол. (1980). Поділяється на 5 районів, має 2 міста та 6 с-щ міськ. типу. Центр —м. Степанакерт.

Природа. Рельєф Н.-К. а. о. гірський. На Пн. простягається хребет Муровдаг (заввишки до 3724 м, г. Гямиш), у центр. і пд.-зх. частинах — Карабахський хребет (заввишки до 2725 м). Корисні копалини: поліметалеві руди, літографський камінь, ісландський шпат, мармур, графіт, азбест та ін. Є також мінеральні джерела. Клімат на більшій частині території помірно теплий з сухою зимою. Пересічна т-ра січня в передгір'ях від +3 до —2°, у горах від —6 до —10°; липня відповідно від + 25 до +20° та від +15 до +10°. Опадів 400—600 мм на рівнині та понад 800—850 мм у горах. Річки належать до бас. Кури (Тер-тер, Хачинчай, Каркарчай) і Араксу (Кенделанчай, Ішханчай), їх використовують для зрошування і як джерело електроенергії. На р. Тертер — Сарсангське водосховище та ГЕС. Передгірні частини області вкриті каштановими грунтами, вище — гірсько-каштанови-ми та гірсько-лучними. В Н.-К. а. о. налічується бл. 2000 видів рослин. На рівнині — полинова та полиново-злакова напівпустельна, у передгір'ях — злакова та гірсько-ксерофітна рослинність, вище — широколистяні ліси (зокрема, дубово-грабові й букові), субальп. та альп. луки.

Населення. В Н.-К. а. о. живуть вірмени, азербайджанці, росіяни та ін. Пересічна густота населення — 36,6 чол. на 1 км2 (1979). Міське населення становить 44% (1979).

Історія. Тер. Н.-К. а. о. заселена людьми з епохи раннього палеоліту. В 1 ст. н. е. вона входила до складу Албанії Кавказької В З—5 ст. тут розвинулися феод. відносини. Тер. області завойовували араби (поч. 8 ст.), турки-сельджуки (серед. 11 ст.), монголи (30-і pp. 13 ст.). У 17 — 1-й пол. 18 ст. Карабах став ареною безперервних воєн між Туреччиною та Іраном. В серед. 18 ст. створено Карабахське ханство, населення якого чинило героїчний опір Іран. завойовникам. Ханство мало дружні стосунки з Росією. В 1805 було підписано договір про перехід його під владу Росії (див. Російсько-іранські війни 18—19 століть). Приєднання до Росії, незважаючи на колоніальну політику царизму, відіграло позитивну роль в історії Карабаху. В 1822 Карабахське ханство було ліквідоване. Влітку 1905 в м. Шуші оформилась більшовицька група. В 1918— 20 владу в краї захопили бурж. націоналісти (див. "Мусават", "Дашнакцутюн"). Рад. владу встановлено на поч. травня 1920. 7.VII 1923 утворено Н.-К. а. о. За роки соціалістичного будівництва за допомогою рос. та ін. народів СРСР ліквідовано екон. і культур. відсталість краю. В період Великої Вітчизн. війни 1941—45 трудящі Н.-К. а. о. разом з усім рад. народом боролися проти нім.-фашист. загарбників, самовіддано працювали в тилу. Бл. 15 тис. жителів області нагороджено орденами й медалями, з них 20 удостоєно звання Героя Рад. Союзу, а Н. Г. Степанян — двічі. В післявоєнні роки трудящі Н.-К. а. о. досягли нових успіхів у розвитку економіки й культури. Область нагороджено орденом Леніна (1967) і орденом Дружби народів (1972). Господарство Н.-К. а. о. базується гол. чин. на переробці місц. сировини. Провідна галузь пром-сті — харчова. Представлена виноробними (Степанакерт, Гадрут, Мартуні, Мардакерт та ін.), маслосироробними, хлібними та ін. підприємствами. З галузей легкої пром-сті найрозвинутіші шовкова (шовковий комбінат), є також килимова, взут. і швейна ф-ки (Степанакерт). Значне місце в економіці області належить Степанакертському електротех. з-ду. Розвинута лісова та деревообр. (меблева ф-ка в Степанакерті, Мардакертський виробничий комбінат) і буд. матеріалів пром-сть (комбінат буд. матеріалів та асфальтобетонний з-д у Степанакерті). У м. Шуші — ф-ка східних муз. інструментів. Електроенергія надходить з Мадагізької та Мінгечаурської гідроелектростанцій. С. г. спеціалізується на виноградарстві, вирощуванні зернових культур, плодівництві, бавовництві в поєднанні з тваринництвом м'ясо-мол. та м'ясо-вовнового напряму. Н.-К. а. о.— один з гол. виноградарських і плодоягідних районів Аз. PCP (1980 зібрано 137,0 тис. т винограду). В посівах зернових переважають озима пшениця та ячмінь. Вирощують зернобобові, кукурудзу, бавовник (на зрошуваних землях), а також тютюн. Важливе значення має вирощування шовковиці. Поголів'я (1980, тис): великої рогатої худоби — 63,1, овець і кіз — 185,9, свиней — 66,3. Розвинуті птахівництво та шовківництво. Осн. вид транспорту — автомобільний, найважливіші шляхи: Євлах — Агдам — Степанакерт — Шуша — Лачин, Євлах — Мардакерт — Кельбаджар. Діє газопровід Євлах — Степанакерт. Авіац. сполучення з Баку, Єреваном, Нальчиком та ін. Гірсько-кліматичний курорт Шуша.

Культура. За роки Рад. влади ліквідовано неписьменність. У 1979/80 навч. р. в області було 188 заг.-осв. шкіл, 5 серед. спец. навч. закладів, 4 профес.-тех. уч-ща, пед. ін-т у Степанакерті. Працюють Степанакертська комплексна зональна станція, Карабахська наук.-експериментальна база Ін-ту генетики і селекції АН Аз. PCP у селищі Ленінавані, центр наук.-тех. інформації. В області налічується 200 масових 6-к (фонд 1300 тис. одиниць зберігання), 237 будинків культури і клубів, 188 кінотеатрів і кіноустановок з платним показом, драм. театр імені М. Горького, два держ. худож. ансамблі, 8 музеїв (1980). Виходить обл. газ. "Совєтакан Карабах" ("Радянський Карабах") вірм. мовою. Місцеві радіопередачі ведуться вірм., азерб. і рос. мовами. Ретранслюються програми Центр. і респ. телебачення. Найдавніші пам'ятки худож. культури відомі з серед. 3-го — серед. 2-го тис. до н. е. (вироби з бронзи, кераміка). В 19 — на поч. 20 ст. тут працювали художники Мір Мохсун Навваб і Уста Гамбар Карабачі. Поширені різні види декоративно-ужиткового мист.: килимарство, ткацтво, шитво золотом. На тер. Н.-К. а. о. з 5 ст. збереглися Амарський монастир (5 ст.), храм монастиря Гандзасар (13 ст.), залишки фортеці (т. з. замок Ібрагім-хана, 18 ст., в Шуші), житл. будинки (18—19 ст.). За рад. часу в містах (Степанакерт, Шуша) і селах споруджено багато житл., культурно-побутових та громад. будівель.

Нагірно-карабахська автономна область - leksika.com.uaНагірно-карабахська автономна область - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази