Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow спар-страх arrow СТАРОСТВО
   

СТАРОСТВО

— 1) Адм.-тер. і госп. одиниця 14—18 ст. у держ. володіннях Польського королівства, Великого князівства Литовського, з 1569 — у Речі Посполитій, у т. ч. на укр. землях, які перебували в їхньому складі. С. надавалося магнатам і шляхті за службу («на уряд»). Зазвичай до С. входило одне або більше міст і містечок, кілька сіл. Розрізнялися два осн. види С: іродові та негродові. Гродові С. приписувалися до суд.-адм. центру (замку, іроду) і становили кормління держ. служб, осіб — старост. Негродові С. надавалися у пожиттєве користування як винагорода, а також здавалися в оренду за певну річну плату чи в заклад за грош. позику. З 1562 володільці С. вносили до держ. скарбниці на утримання війська т. з. кварту — четверту частину свого прибутку. Ревізії-описи цих маєтностей ілюстрації) є цінним істор. джерелом. 2) На тер. західноукр. земель, що в 1772—1918 були у складі Австрійської імперії, а в 1918— 39 — Польщі, С. називалося пов. управління, очолюване старостою, якому належала адм. влада на тер. повіту.

Літ.: Грушевський М. С. Історія України-Руси, т. 5. К., 1994; Його ж. Барське староство. Істор. нариси (XV—XVIII ст.). Л., 1996; Статут Вялікага княства Літоускага 1588. Тэксты. Даведнік. Каментарьіі. Мінск, 2002.

Л. А. Сухих.

 

Схожі за змістом слова та фрази