— на Пд. Якутської АРСР, у пд. частині Алданського нагір'я. Простягається на 700 км у широтному напрямі вздовж Станового хребта. Пл. басейну 25 тис. км2. Вугленосність пов'язана з середньо- і верхньоюрськими та нижньокрейдовими відкладами, що виповнюють ерозійно-тектонічні западини. В межах П.-Я. в. б. виявлено понад 100 вуг. пластів і проверстків, з яких бл. 25 пластів мають робочу потужність понад 0,7 м. Найпотужніші пласти — в нижньокрейдових відкладах (у Нерюнгринському родовищі кам'яного вугілля — до 55 м). П.-Я. в. б. належить до басейнів відкритого типу — вуг. пласти виходять на поверхню. Вугілля високоякісне, переважно коксівне. Зольність його 10і—18,5%. вміст сірки 0,3—0,4%, вихід летких речовин 18—35%. Теплота згоряння горючої маси 36,1—37,4 Мдж/кг. Перші відомості про наявність вугілля в П.-Я. в. б. належать до 1850. Планомірне дослідження басейну почато після Великої Жовтн. соціалістич. революції. Першу штольню закладено 1936. Експлуатується Нерюнгринський розріз. Для освоєння басейну велике значення має Байкало-Амурська магістраль, з якою він сполучений залізничною віткою Тинда — Беркакіт.
