Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow харл-хіл arrow ХВОЙНІ
   

ХВОЙНІ

(Ріnopsidа, син. Соnifeгae) — клас голонасінних рослин. Одно-, рідше дводомні дерева і кущі, переважно моноподіально розгалужені (див. Галуження у рослин). Листки голчасті (хвоя) або лусковидні. Макроспорофіли, на яких відкрито розміщені насінні зачатки, разом з покривними лусками, як правило, зібрані в жіночі шишки; мікро спорофіли зібрані в стробіли. Насіння горішковидне, з крильцем або без нього. Бл. 400 сучасних видів (50 родів), пошир. в теплих, помірних і холодних областях земної кулі, більшість — у Пн. півкулі. На території СРСР вони пошир. на величезній площі, де утворюють зону хвойних лісів — тайгу. В СРСР бл. 60 дикорослих видів X., з них в УРСР — бл. 20 видів. На території України, де у палеогеновий період X. були представлені 22 родами, збереглися представники лише 6 родів, а саме: тис, ялиця (смерека), ялина, сосна, модрина, яловець (деякі автори виділяють ще два окремі роди), сабінус (Sabinus) і кедрина (Сеmbга). Найпошир. X. в УРСР є сосна звичайна (Ріnus silestris), що росте по всій території, крім Пд. Степу, сосна Фоміна (Р. fominі), яка росте у тих же місцях, крім Криму і Українських Карпат, сосна Палласа, або кримська (Р. раllasianа) — в Криму та сосна муго (Ріnus mugо) — у високогір'ї Карпат. Деякі X., що ростуть в УРСР, є реліктами, зокрема тис ягідний (Тахиs baccatа), модрина польська (Lагіх роlоnіса), сосна Станкевича (Ріnus stankeviczі). Деревина X. застосовується у будівництві, меблевій пром-сті тощо, іде на виготовлення паперу, штучного шовку та ін., з неї одержують смоли, терпентин, бальзам, дубильні речовини, вітаміни та ін. X. використовуються у зеленому будівництві. X. з'явилися у пермський період, максимального розвитку досягли в кінці мезозойської — на поч. кайнозойської ери. Більшість учених вважають, що X. розвинулися з кордаїтів; деякі ботаніки дотримуються думки, що X. беруть свій початок від плауновидних.

В. І. Чопик.