(Picard) Шарль Еміль (24.VII 1856, Париж — 11.XII 1941, там же) — франц. математик, член франц. АН (з 1889), член Французької академії (з 1924), іноз. почесний член АН СРСР (з 1925). Закінчив (1877) Вищу норм. школу в Парижі, з 1881 — професор цієї школи і з 1886 — Паризького ун-ту. Осн. праці П. стосуються теорій диференціальних та інтегральних рівнянь, аналітичних функцій. П. досліджував особливі точки диференціальних рівнянь, їхні асимптотичні розв'язки та ін. Розробив метод доведення теорем існування і єдиності для інтегр. рівнянь, який базується на дослідженні збіжності ряду їхніх послідовних наближень. Довів теорему про те, що однозначна аналітична функція в околі ізольованої істотно особливої точки набирає всіх комплексних значень, крім, можливо, двох виняткових. П. належать також праці з алгебр. функцій та застосувань їх до заг. теорії алгебр. кривих і поверхонь.
|
