(НПІ; Туде). Попередницею НПІ була заснована в травні 1917 с.-д. партія "Адалят" ("Справедливість"), 22—24.VI 1920 на І з'їзді в м. Ензелі перейменована на Іранську КП (ІКП). З'їзд прийняв програму і статут партії, в яких визначено її завдання: визволення Ірану від імперіалістичного панування, повалення монархічного режиму, ліквідація великого феод. землеволодіння.
В 1920 ІКП вступила до Комінтерну. В 1925 зазнала репресій, 1931 була заборонена. В 1929—31, перебуваючи в підпіллі, керувала страйковим рухом у країні. В 1937 партію було розгромлено, багато її членів заарештовано. 2.Х 1941 звільнені з ув'язнення комуністи і демократи створили НПІ. І з'їзд НПІ (1944) прийняв програму партії, яка націлювала її на боротьбу за зміцнення нац. незалежності Ірану, здійснення демократичних перетворень, і статут. В умовах піднесення демократичного руху в Ірані 1945—46 НПІ перетворилася на масову політ. організацію (на поч. 1946 — понад 50 тис. чол.). У 1946 зазнала переслідувань. II з'їзд НПІ (1948) закликав активізувати боротьбу за незалежність і суверенітет Ірану, прийняв новий статут партії. В 1949 НПІ оголошено поза законом. У період піднесення нац.-визвольного руху 1951— 53 НПІ легалізувалася, очолила антиімперіалістичні виступи нар. мас. Після державного перевороту 1953 знову зазнала репресій. 15-й пленум ЦК НПІ (1975) прийняв нові статут і програму, в якій визначив гол. завдання партії: ліквідація засилля іноземного капіталу, завоювання повної політичної і економічної незалежності Ірану, здійснення демократичних га соціально-екон. перетворень. Повалення 1979 монархії, в якому партія взяла діяльну участь, та удар, завданий імперіалістичному пануванню в країні, НПІ характеризувала як завершення першого етапу народної революції. Своїм завданням на новому етапі революції партія оголосила продовження боротьби за повне визволення Ірану від екон. панування імперіалізму, знищення залишків монархічного режиму, за демократичні реформи. Брала участь у нарадах комуністичних і робітн. партій 1957, 1960 і 1969. Перший секретар ЦК — Нуреддін Кіянурі (з 1979). Друк. органи: ЦО — газ. "Мардом" ("Народ", з 1942), теор.— щоміс. журн. "Донья" ("Всесвіт", з 1960).
В. М. Зайцев.
