Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow муз-мус arrow МУЗИЧНА ОСВІТА
   

МУЗИЧНА ОСВІТА

— сукупність знань, умінь і навичок, необхідних для практичної музичної діяльності, а також процес їх засвоєння; система потрібних для цього навчальних осередків. М. о. зародилася ще до н. е. в старод. Китаї, Греції, Індії та ін. країнах. В епоху середньовіччя в більшості європ. країн М. о. перебувала під впливом католицької церкви. Розвиток муз. мистецтва, пов'язаного з нар. муз. творчістю (трувери, мінезингери), поширення світської музики, поява муз. театрів, оркестрів сприяли утворенню співочих т-в, музикантських цехів тощо. В 17 ст. в Італії виникли консерваторії. За часів Київської Русі існували співацькі школи в Києві, Владимирі й ін. містах. У 15—16 ст. в Росії була розгалужена мережа шкіл, де навчали "співу псалтирному". На Україні в 15—16 ст. осн. осередками М. о. були братства. Братські школи в Києві, Острозі, Львові та ін. містах готували кваліфікованих музикантів — регентів і співаків церк. хорів. Поширення багатоголосого хорового співу, перехід до 5-лінійної нотації спричинили докорінні зміни у методиці навчання музики. Свідченням цих змін і високого рівня тогочасної М. о. є трактат М. Ділецького "Мусикійська граматика" (1675). З 2-ї пол. 17 ст. центром М. о. стала Київська академія. В 1727 відкрився Харківський колегіум (при ньому 1770 — муз. класи), 1738 — Переяславський колегіум та Глухів-ська співацька школа, 1768 — Київська музична школа (з 1831 — Київська міська капелія). Певне значення для поширення М. о. мали музикантські цехи на Україні. В 1740 організовано класи оркестрових інструментів при петерб. Придворній співацькій капелі, що готувала хористів і хор. диригентів. Приватну муз. школу заснував у Москві Д. Кащин. У 1862 відкрито Петерб., 1866 — Моск. консерваторії. На Україні (2-а пол. 19 ст.) створено кілька муз. уч-щ Рос. муз. т-ва, зокрема у Києві (1868; див. Київське музичне училище імені Р. М. Глієра), Харкові (1883), Одесі (1897). З'явилися приватні муз. школи М. Тутковського, Г. Нейгауза (Київ), П. Столярського (Одеса), Л. Марека, К. Мікулі (Львів) та ін.; 1904 в Києві було відкрито Музично-драматичну школу Миколи Лисенка (з 1918 — Музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка). На базі муз. уч-щ створено консерваторії в Києві і Одесі (1913), Харкові (1917). В 1838 Галицьке музичне товариство засн. у Львові муз. школу (з 1854 — консерваторія, з 1919 — консерваторія Польс. муз. т-ва), 1902 відкрито Львів. муз. ін-т А. Нементовської (з 1931 — консерваторія ім. К. Шимановського). При Союзі співацьких і музичних товариств 1903 засн. перший у Львові укр. навч. заклад — Вищий музичний інститут; 1912 у Львів. ун-ті відкрито кафедру музикознавства (1914 — Ін-т історії музики, з 1920 — Ін-т музикознавства).

Після Великої Жовтневої соціалістич. революції М. о. поставлено на службу соціалістичного будівництва, духовного збагачення трудящих. М. о. організовано відповідно до завдань комуністичного виховання мас, розвитку рад. муз. культури. Початкову М. о. надають муз. школи-семирічки, середню — муз. та муз.-пед. уч-ща й середні спеціальні муз. школи-десятирічки, вищу — консерваторії, муз.-пед. ін-ти, муз. факультети при пед. ін-тах та інститутах мистецтв, культури. Діє мережа початкової, середньої та вищої заочної і вечірньої форм М. о. В ряді муз. вузів і наук. центрів є аспірантура, здійснюється стажування працівників М. о. Значний внесок у розвиток М. о. в УРСР зробили Київська консерваторія імені П. І. Чайковського, Львівська консерваторія імені М. В. Лисенка, Одеська консерваторія імені а. В. Нежданової, Харківський інститут мистецтв імені І. П. Котляревського, Донецький музично-педагогічний інститут, Київський інститут культури. Див. також Музичне виховання.

О. Г. Костюк.

 

Схожі за змістом слова та фрази