Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ц arrow ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО
   

ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО

- одна з процес, форм реалізації судової влади шляхом здійснення правосуддя заг. судами заг. юрисдикції. Конституція України (ч. З ст. 124) визначає, що судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону «Про судоустрій України» (2002) судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цив., госп., адм., крим., а також конст. судочинства.

Ц. с. — встановлений процес, законом (ЦПК України та ін. нормами цив. процес, права) порядок розгляду і вирішення справ по спорах, що виникають з цив., труд., зем., сімейних та ін. правовідносин (ст. 1 ЦПК). Цей порядок визначається системою взаємопов'язаних цив. процес, прав і обов'язків та цив. процес, дій, якими вони реалізуються судом і учасниками процесу у складі цив. процес, правовідносин, та забезпечує виконання завдань, покладених на цив. процес. Завданням Ц. с. є захист прав та закон, інтересів фіз. та юрид. осіб, суспільства і д-ви шляхом всебіч., повного та об'єктив, розгляду і вирішення справ у повній відповідності з чинним зак-вом.

Ц. с. включає процес, дії суду при здійсненні правосуддя щодо підвідомчих йому справ і процес, дії учасників процесу — сторін, третіх осіб, представників сторін та третіх осіб, прокурора, органів держ. влади та місц. самоврядування, ін. осіб, яким у випадках, передбачених законом, надано право захищати права та свободи ін. осіб, заявників і заінтересованих осіб у справах непозовного провадження (ст. 98).

Усім учасникам процесу закон надає певні процес, права і на них покладає певні обов'язки, необхідні для виконання визначених їм процес, функцій, які реалізуються у Ц. с. У результаті діяльності суду та ін. осіб, які беруть участь у Ц. с., створюються цив. процес, правовідносини. їх змістом є взаємно кореспондуючі цивільні процес, права та обов'язки суду стосовно ін. учасників Ц. с. і цив. процес, права та обов'язки останніх стосовно суду.

Цив. процес, порядок провадження у цив. справах, цив. процес.-правове становище суду та учасників процесу в Ц. с. визначаються: Конституцією (розділи II, VII), якою встановлені основи організації та діяльності суду, прав, статус гр-н, у т. ч. у Ц. с. (ст. 29—31, 32, 55, 59); Законом «Про судоустрій України», яким визначені прав, засади організації суд. влади та здійснення правосуддя в Україні, система судів заг. юрисдикції та ін. питання судоустрою; ЦПК, яким визначений цив. процес.-правовий порядок провадження у цив. справах (Ц. с); окр. нормами ЦивК, СК, ЗК, КзПП України тощо.

Організація і функціонування Ц. с. грунтуються на дем. принципах: здійснення правосуддя виключно судами; виборності й призначуваності суддів; здійснення правосуддя суддею одноособово чи колегією суддів; незалежності й недоторканності суддів; рівності всіх учасників процесу перед законом і судом; законності; змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості; гласності суд. процесу та його фіксування тех. засобами; держ. мови судочинства; забезпечення апеляц. та касац. оскарження рішення суду; ухвалення рішень суду іменем України та їх обов'язковості до виконання на всій тер. д-ви; доступності й гарантованості суд. захисту прав і свобод людини та гр-нина; публічності; недоторканності людини і житла; таємниці листування, телеф. розмов, телегр. та ін. кореспонденції; охорони особистого і сімейного життя гр-нина; диспозитивності; об'єктивної істини; процес, рівноправності сторін; усності; безпосередності; оперативності. У порядку Ц. с. розглядаються цив. справи, об'єднані за матеріальними ознаками на 3 види: позовне провадження, провадження у справах, що виникають з адм.-прав, відносин, і окр. провадження. Справи з адм.-прав, відносин і окр. провадження розглядаються за заг. правилами Ц. с, крім окремих винятків, встановлених цив. процес, зак-вом. Справи позов, провадження характеризуються наявністю двох сторін з протилеж. інтересами і спірністю їх майн. та особистих немайн. правовідносин, які передаються на розгляд у порядку Ц. с. Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЦПК йому підвідомчі: справи по спорах, що виникають з цив., труд., сімейних і кооперативних правовідносин, якщо хоча б однією зі сторін у спорі є гр-нин, за винятком, встановленим законом; визначені ст. 236 справи з виборчих, адм. і фін. правовідносин та визначені ст. 254 справи окр. провадження.

Ц. с. складається з окр. частин або стадій, які характеризуються сукупністю процесуальних правовідносин і дій, об'єднаних найближчою метою: 1) порушення цив. справи в суді за заявою заінтерес. особи (ст. 5 ЦПК); 2) підготовка цив. справи до суд. розгляду (ст. 143— 148); 3) суд. розгляд цив. справи (ст. 159—197, 202—212); 4) апеляц. перегляд рішень і ухвал суду першої інстанції (ст. 289—318); 5) касац. перегляд рішень і ухвал суду першої та апеляц. інстанції (ст. 319—347і); 6) перегляд рішень і ухвал, що набули закон, сили, у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами (ст. 3472—3477); 7) звернення суд. рішення до виконання, поворот виконання (ст. 348— 355, 420-422).

Ц. с. належить значна роль в управлінні сусп-вом, забезпеченні соціально-екон. і політ, перетворень у країні, оскільки воно виступає цив. процес, формою, встановлює процес, порядок захисту соціально-екон., політ, та особистих немайн. прав і свобод гр-н та їх інтересів, гарантованих Конституцією України та ін. законами, а також прав і охоронюваних законом інтересів юрид. осіб різних форм власності, сусп-ва і д-ви.

Літ.: Штефан М. Й. Цивільний процес. К., 2001.

М. Й. Штеафан.

 

Схожі за змістом слова та фрази