Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow оск-ото arrow ОСКАРЖЕННЯ
   

ОСКАРЖЕННЯ

у праві — в СРСР право особи подати скаргу на дію чи рішення держ. чи громадського органу або службової особи. Право громадян СРСР оскаржити дії службових осіб, держ. і громад. органів визначено Конституцією СРСР (ст. 58), конституціями союзних (в УРСР — ст. 56 Конституції УРСР) і авт. республік. Посилено й ін. гарантії прав громадян на О. Конституція закріпила право на судовий захист громадян від дій службових осіб, вчинених з порушенням закону, з перевищенням повноважень і які ущемляють права громадян; на відшкодування втрати, заподіяної незаконними діями держ. і громад. орг-цій, а також службових осіб при виконанні ними службових обов'язків. Відповідно до діючого законодавства скарги можна подавати в письмовій або усній формі у відповідні органи чи службовим особам, яким безпосередньо підпорядкований держ. чи громад. орган, підприємство, установа, орг-ція чи службова особа, дії яких оскаржуються. Скарги на рішення загальних зборів про виключення з членів колгоспів чи ін. кооперативних організацій, які діють під керівництвом місцевих Рад народних депутатів, подаються у виконавчий комітет відповідної місц. Ради. У випадках, передбачених законом, скарги можна подавати в районний (міський) народний суд. Службові особи при вирішенні скарг зобов'язані уважно розглянути їх і сповістити скаржника про прийняті рішення. Якщо громадянин з прийнятим рішенням не згоден, він має право оскаржити це рішення у вищестоящий орган, якому безпосередньо підпорядкований держ., громад. орган чи підприємство, що прийняли рішення. Забороняється надсилати скарги громадян для вирішення тим органам або службовим особам, дії яких оскаржуються. Скарги, як правило, вирішуються в строк до одного місяця, а ті, які не потребують додаткового вивчення і перевірки, невідкладно, але не пізніше 15 днів з дня надходження їх до органу, який зобов'язаний вирішити їх по суті. Держ. і громад. органи, підприємства і службові особи, до відання яких не входить вирішення питань, висунутих у скаргах, направляють їх не пізніше як у 5-денний строк за належністю, повідомляючи про це скаржника. За порушення встановленого порядку розгляду скарг, тяганину, бюрократичне ставлення до їх вирішення винні службові особи можуть бути притягнені до дисциплінарної відповідальності. Подача громадянином скарги з накклепницькою метою тягне відповідальність відповідно до діючого законодавства. Скарги на рішення, вироки й ухвали судів розглядаються в порядку і строки, встановлені Цивільно-процесуальним та Кримінально-процесуальним кодексами (див. Касаційний розгляд справ, Перегляд у порядку судового нагляду). На рішення держ. арбітражів подаються заяви гол. арбітру відповідного арбітражу в місячний строк з дня винесення рішення. Заяви на рішення відомчих арбітражів розглядаються керівниками відомств.

Літ.: О работе с письмами трудящихся. Сборник документальных материалов. М., 1980.

О. Г. Павшукова.

 

Схожі за змістом слова та фрази