— один із запобіжних заходів (ст. 149 КПК України) процес, примусу, який застосовують за заг. правом до обвинуваченого військовослужбовця (у виняткових випадках — і до підозрюваного з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у крим. справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процес, рішень). Н. к. в. ч. за підозрюваним або обвинуваченим військовослужбовцем полягає у вжитті заходів, передбачених статутами ЗС України для того, щоб забезпечити належну поведінку та явку підозрюваного або обвинуваченого за викликом особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора, суду. Застосовувати цей запобіж. захід мають право слідчий, прокурор, органи дізнання у справах, у яких провадження поперед, слідства не є обов'язковим (а у справах, у яких воно є обов'язковим, — тільки до підозрюваного), і суд. Командуванню військ, частини відповідний орган у письм. формі повідомляє про суть справи, по якій обрано даний запобіж. захід (ст. 163 КПК). Про застосовування цього запобіж. заходу складають постанову, яку оголошують обвинуваченому військовослужбовцю під розписку. У випадках, коли захід обрано щодо підозрюваного військовослужбовця і протягом 10 днів від того моменту йому не пред'явлено обвинувачення, то цей запобіжний захід скасовується. Н. к. в. ч. не можна застосовувати щодо особи, яку визнано неосудною.
