Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow камб-кант arrow КАМЕРНА МУЗИКА
   

КАМЕРНА МУЗИКА

— вокальна та інструментальна музика для невеликого складу виконавців (від одного до кількох). Термін К. м. застосовано вперше в Італії (16 ст.) для визначення світської вокальної музики, на відміну від церковної (пізніше поширений і на світську інструм. музику). К. м. призначалась для виконання в домашніх умовах або при дворах монархів, магнатів (виконавців наз. камер-музикантами). Різновиди вокальної та інструм. К. м. — ансамблі (дует, тріо, квартет тощо), циклічна соната, кончерто гроссо, камерна кантата, симфонія, інструм. мініатюра, романс. Розвиток К. м. на Україні в 17— 18 ст. пов'язаний з нар. творчістю (піснями, думами, інструм. п'єсами) і високою профес. виконавською культурою. Кобзарі (Г. Любисток, родина Відортів, В. Трутовський, Т. Білоградський), торбаністи, гуслярі були популярними музикантами, складали твори для вечорів К. м. Відповідно до природи К. м. з її деталізованою розробкою мелодико-інтонаційннх, ритмічних, динамічних засобів виразності склався і виконавський стиль, який передбачав тонку передачу ліричних почуттів, душевного стану людини, акцентування уваги на інтонаційно-смислових деталях твору. К. м. посідає важливе місце у творчості, зокрема, укр. композиторів М. Лисенка.Я. Степового, К. Стеценка, П. Сокольського, В. Сокальського, М. Калачевського, О. Нижанківського, І. Рачинського, Д. Січинського, В. Косенка, Л. Ревуцького, Б. Ля-тошинського, С. Людкевича, Г. Майбороди, М. Дремлюги, А. Кос-Анатольського, Ф. Надененка, Л. Дичко, М. Скорика, Є. Станковича, А. Філіпенка та ін. Серед укр. рад. виконавців К. м.: вокалісти О. Петрусенко, Б. Гмиря, скрипачка О. Пархоменко, піаністи М. Крушельницька та Є. Ржанов. В республіці склався ряд відомих камерних ансамблів і камерних оркестрів.

Т. П. Булат.

 

Схожі за змістом слова та фрази