Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow ле-лей arrow ЛЕ
   

ЛЕ

Іван Леонтійович [справж. прізв.— Мойся; 9 (21).ІІІ 1895, с. Мойсинці, тепер с. Придніпровське Чорнобаївського р-ну Черкас. обл.— 9.Х 1978, Київ] — укр. рад. письменник. Член КПРС з 1925. Брав участь в революц. подіях 1917 в Петрограді і громадян. війні на Україні. В 1923 закінчив робітфак при Київ. політех. ін-ті. вчився в цьому ін-ті. Перші вірші й нариси друкував ще до революції. Був членом літ. орг-ції "Гарт", працював на журналістській і видавничій роботі. Під час Великої Вітчизн. війни — військ. кореспондент. Тематика творів 20-х рр.— громадян. війна (повість "Юхим Кудря", 1926), соціалістичне будівництво на селі (зб. оповідань "Танець живота", 1928, та ін). Значну роль у становленні соціалістич. реалізму в укр. рад. л-рі відіграв "Роман міжгір'я" (1929—33, нові редакції — 1935, 1953), де показано будівництво нового життя в Узбекистані, дружбу рад. народів. Героїку п'ятирічок відобразив у повісті "Інтеграл" (1932), романі "Історія радості" (1938. друга ред.— 1947). Подіям Великої Вітчизн. війни присвячено роман "Південний захід" (1948—50, у співавт. з О. Левадою). Роман "Наливайко" (1940) — своєрідний пролог до широкого худож.-істор. полотна в трьох книгах — роману "Хмельницький" (1957—65; Держ. премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка, 1967) — про визвольну війну українського народу 1648—54. Тему героїчної праці рад. людей продовжував розробляти в книгах "Право молодості" (1953), "Кленовий лист" (1960) та ін. Нагороджений орденами Леніна, Жовтневої Революції, ін. орденами, медалями.

Тв.: Твори, т. 1—7. К., 1968—70; Рос. перекл.— Наливайко. М., 1975; Хмельницкий, кн. 1 — 3. М., 1974; Роман межгорья. М., 1975; Листья весны. М., 1978.

Літ.: Лакиза М. П. Іван Ле. К., 1965; Мисник П. Д. Іван Ле. К., 1975.

В. П. Лета.

Ле - leksika.com.ua