Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow комер-коно arrow КОНГРЕС ТРУДОВОГО НАРОДУ УКРАЇНИ
   

КОНГРЕС ТРУДОВОГО НАРОДУ УКРАЇНИ

— представн. орган, скликаний Директорією УНР у січні 1919 в Києві. Делегати обиралися на основі затвердженої Директорією Інструкції про вибори до Конгресу трудового народу України від 5.1 1919. Тимчас. комісія зі скликання Конгресу зареєструвала 287 представників від Наддніпрянщини і 48 — від Наддністрянщини. Серед депутатів були В. К. Винниченко, М. С. Грушевський, С. В. Петлюра. Конгрес проходив у Київ, оперному театрі. 22.1 1919 напередодні його відкриття на Софійській площі відбувся Акт соборності УНР і ЗУПР. скріплений Універсалом Директорії УНР. 23.1 1919 Конгрес ратифікував цей Універсал. Стрижневими на першій сесії були питання дальшого державотворення. Конгрес заслухав доповіді про роботу Директорії (В. К. Винниченко), про діяльність уряду (В. М. Чехівський), про оборону України (С. В. Петлюра), про становище на селі (М. Ю. Шаповал) та ін. У ході дискусій гору взяли прихильники Директорії — центристи. В ост. день роботи К т. н. У. — 28.1 1919 вони добились ухвали тимчас. конституції УНР у вигляді Закону про форми влади на Україні. Після цього Конгрес передав владу Директорії, яка мала поповнити свій склад представниками від Наддніпрянщини. Док-ти до наст, сесії, яку планувалося скликати через місяць, повинні були готувати створені ним комісії: оборони республіки, земельна, освітня, бюджетна, закорд. справ, харчових справ, праці. Викон. влада покладалася на Раду народних міністрів, підзвітну К. т. н. У., а під час перерви між його засіданнями — Директорії. На місцях передбачалося передати владу представникам Ради нар. міністрів. Завдання розробки нової Інструкції про вибори до Трудових рад покладалось на Раду нар. міністрів і комісії Конгресу. Універсал К. т. н. У. декларував обов'язковість закріплення дем. ладу в Україні. Уряд і комісії спільно мали підготувати окр. закон про вибори Всенар. парламенту Незалежної Соборної Української Республіки. Конгрес зобов'язав Директорію і Раду нар. міністрів: провести зем. реформу, в основі якої мала лежати передача землі народові без викупу; дбати про негайне викорінення безробіття шляхом відновлення пром-сті, про поліпшення долі робітництва і закріплення рев. здобутків укр. пролетаріату; боронити УНР від зовн. ворогів. Таким чином, К. т. н. У. легітимізував владу Директорії, поповнив її склад, надав їй право приймати закони з наст, затвердженням їх черговою сесією Конгресу. Наступна і ост. сесія К. т. н. У. відбулася у м. Кам'янці-Подільському 21—22.III 1919. Однак через нестабільність політ, ситуації його рішення не були реалізовані, а створений Конгресом Надзв. к-т охорони республіки само-розпустився 28.III 1919.

Літ.: Мазепа І., Феденко П. З історії укр. революції. Прага, 1930; Укр. парламентаризм: минуле і сучасне. К., 1999; Бандурка О. М., Древаль Ю. Д. Парламентаризм в Україні: становлення і розвиток. X., 1999.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази