Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow прол-проті arrow ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ
   

ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ

— перехід від мануфактури з її ручною технікою до великої машинної індустрії, тобто до фабрично-заводської системи капіталістичного виробництва. П. п. мав дві сторони — технічну і соціальну. В тех. відношенні П. п. забезпечував заміну осн. ручних знарядь системою робочих машин і впровадження у виробн. парових двигунів, створення для капіталізму відповідної йому тех. бази. Наслідком тех. перевороту був переворот соціальний: відбулася найкрутіша ломка сусп. відносин, сформувалися осн. класи капіталістичного суспільства — пролетаріат і буржуазія. П. п. знаменував остаточну перемогу капіталістичного способу виробництва над феодальним. П. п.— закономірний процес, зумовлений зростанням продуктивних сил суспільства і потреб внутр. і зовн. ринку. Вперше в світі і в найбільш класичній формі він відбувся в Англії (1770—1850). Йому передувала бурж. революція 17 ст., яка розчистила шлях для розвитку капіталістичних відносин. В результаті П. п. Англія стала великою пром. д-вою, "фабрикою" світу. Слідом за нею на шлях швидкого розвитку великої машинної індустрії стали ін. передові країни (Франція, Німеччина, США). В Росії, в т. ч. на Україні, П. п. відбувався за умов, коли розвиток капіталістичних відносин гальмувався феод.-кріпосницькими відносинами, а після реформи 1861 — їхніми залишками. Внаслідок цього до серед. 19 ст. тут мало місце в основному тільки спорадичне застосування машин. Наприкінці 1-ї — на поч. 2-ї пол. 19 ст. у деяких галузях пром-сті (гол. чин. у бавовняній мануфактурі центр. губерній Росії і цукровій мануфактурі укр. губерній) виникають підприємства фабричного типу. Скасування кріпосного права (1861) відкрило шлях для розвитку капіталізму й переходу до великої машинної індустрії. В пореформений період П. п. став визначальним фактором соціально-екон. розвитку країни, завершився тут у 90-х рр. 19 ст. Він відбувався швидше в тих галузях (бавовняній та ін.), де була розвинута капіталістична організація виробн. і менш позначилися феод. пережитки. В процесі П. п. гол. район паливно-металург. промисловості—Урал втратив своє значення. Одночасно виник новий вуг.-металург. центр Росії на Пд. країни — Донецько-Придніпровський, оснований на капіталістичних засадах. З серед. 90-х рр. він утвердився як гол. центр металург. пром-сті дореволюц. Росії. Об'єктивні наслідки П. п. в Росії, в т. ч. на Україні, були суперечливі. З одного боку, велика машинна індустрія перетворилася на гол. форму пром. виробн. країни. Швидкими темпами формувалися пролетаріат і буржуазія; з другого боку, збереження напівкріпосницьких відносин на селі та в окремих галузях пром-сті звужувало внутр. ринок, уповільнювало темпи розвитку великої машинної індустрії, обмежувало сферу її поширення і вплив на все нар. госп. країни. Внаслідок промислового перевороту Росія стала згодом країною з середнім рівнем розвитку капіталізму. В історичному плані промисловий переворот прискорював усуспільнення виробництва і тим самим створював об'єктивні й суб'єктивні передумови соціалізму.

Літ.: Маркс К. і Енгельс Ф. Твори: т. 2. Енгельс Ф. Становище робітничого класу в Англії; т. 23. Маркс К. Капітал, т. 1; Листування К. Маркса і Ф. Енгельса з російськими політичними діячами. К.. 1953; Ленін В. І. Розвиток капіталізму в Росії. Повне зібрання творів, т. 3: Струмилин С. Г. Промышленный переворот в России. М., 1944; Ерофеев Н. А. Промышленная революция в Англии. М., 1963; Цыпин Б. Л. Некоторые особенности промышленного переворота в России. Свердловск, 1968; Дерев'янкін Т. І. Промисловий переворот на Україні. Питання теорії та історії. К., 1975.

Т. І. Дерев'янкін.

 

Схожі за змістом слова та фрази