Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow амн-анг arrow АНАЛОГІЯ
   

АНАЛОГІЯ

(грец. - відповідність) - подібність, схожість у цілому відмінних предметів, явищ за певними властивостями, ознаками або відношеннями. Аналогія в логіці - умовивід, в якому від схожості предметів за одними ознаками робиться висновок про можливу схожість цих предметів за ін. ознаками. В умовиводах за А. знання, набуте при розгляді якогось об'єкта (моделі), переноситься на інший, менш доступний для дослідження, менш наочний. Умовиводи за А. щодо конкретних об'єктів є гіпотетичними - правильність їх виявляється дальшим дослідженням і перевіркою. В сучас. науці розвинутою галуззю застосування А. є т. з. теорія подібності, що використовується при моделюванні.

Аналогія права -специфічний прийом розв'язання держ. органами і службовими особами юридичних питань, не врегульованих нормами права, тобто при наявності т з. прогалини у праві. В такому випадку рішення у справі приймається, виходячи з загальних принципів, основних засад і змісту відповідної галузі права або права в цілому. Вдаватися до А. можна лише тоді, коли дане питання прямо не врегульоване нормою права або коли немає норм, які регулюють подібні відносини, внаслідок чого неможливо скористатися аналогією закону, або коли це дозволено чи, принаймні, не заборонено законом. За рад. законодавством А. застосовується лише у виняткових випадках у цивільних справах (ст. 12 Основ цивільного судочинства Союзу PCP і союзних республік). Вона заборонена при розв'язанні будь-яких питань у кримінальному судочинстві чи адм. переведенні. Це сприяє надійній охороні законних прав і інтересів громадян, держ. і громад. орг-цій, дальшому зміцненню соціалістичної законності. А. практично немає й у законодавстві ін. соціалістичних країн. Суд. органи ряду капіталістичних країн, зокрема США і Англії, практикують застосування кримінального закону за аналогією через т. з. судовий прецедент.

П. M. Рабінович .

Аналогія в мовознавстві - зближення раніше неоднакових форм (словозміни, словотвору тощо) внаслідок поширення продуктивнішої моделі. Так, за А. до іменників жіночого роду основи на а (типу "рука"), які в давньорус. мові мали однакове закінчення "-ы" в називному Г знахідному відмінках множини, в називному відмінку множини іменників чоловічого роду основи на

у ("сьнъ", "медъ") поширилося закінчення знахідного відмінка "-ы" замість "-ове" (в сучас. укр. мові "сини", "меди").

Аналогія в літературознавстві - художній прийом, близький до порівняння. Щоб розкрити суть певного складного явища, письменник зображує інше, подібне явище, але простіше і краще знайоме читачеві. Аналогія в біології - зовнішня подібність організмів різних систематичних груп, а також органів або їхніх частин, що походять з різних вихідних зачатків і мають неоднакову будову. А. зумовлюється пристосуванням організмів до життя в подібних умовах або виконанням органами однакової функції. Такі відмінні за походженням, але подібні за виконуваною функцією органи наз. аналогічними. Прикладами А. є крила птахів, що розвиваються з особливого зачатка і мають скелет, і крила метелика, що розвиваються зі складки зовн. покривів тіла; колючки глоду - видозмінені стебла і колючки барбарису - видозмінені листки.

Аналогія в техніці - схожість машин або механізмів (а також матеріалів, явищ, процесів) з своїми моделями (в яких-небудь властивостях, проявах, особливостях).

 

Схожі за змістом слова та фрази