Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow плюш-подол arrow ПОДАТКИ
   

ПОДАТКИ

— обов'язкові платежі, що надходять державі від населення, підприємств, організацій і установ. За капіталізму П. є знаряддям класового панування буржуазії, осн. джерелом доходів бурж. д-ви, засобом додаткової експлуатації трудящих і збагачення капіталістів. За 1950—80 суми прибуткового П. з населення в США зросли в 12 раз, у Великобританії — в 12,5 раза, у Франції — в 14 раз, у ФРН — у 16,5 раза. В європ. країнах НАТО через П. вилучається 33—35% заробітної плати трудящих, у США частка П. у заробітній платі робітників становить 37%. В умовах імперіалізму відбувається значне зростання П., посилюється їхня роль як знаряддя перерозподілу національного доходу в інтересах монополістичного капіталу. Великі ресурси, одержані через П., використовують для посилення мілітаризації капіталістичної економіки, на утримання розбухаючого держ. апарату, розширення держ. регулювання капіталістичної економіки. В соціалістичному суспільстві П. є одним із засобів планового розподілу й перерозподілу частини нац. доходу відповідно до завдань комуністичного будівництва. Податкова система принципово відрізняється від капіталістичної. Осн. частина централізованих фондів грош. ресурсів в СРСР формується з внесків держ. підприємств та орг-цій у вигляді платежів від прибутку, податку з обороту, плати за фонди, фіксованих платежів (рентних) та внесків вільного лишку прибутку. Вони становлять майже 90% усіх доходів бюджету державного. Одним із джерел формування загальнодерж. фонду грош. ресурсів є П. з населення, їхня частка в доходах держ. бюджету СРСР 1980 становила 8,1%, в УРСР — 9,6% заг. суми надходжень. На відміну від П. за капіталізму в умовах соціалістичної системи господарювання вони мають компенсаційний характер. Так, у держ. бюджет СРСР 1981 надійшло П. з населення 25,4 млрд. крб., а виплати з суспільних фондів споживання становили 121,5 млрд. крб., тобто в 4,8 раза більше. Ці виплати на кожну сім'ю в середньому становлять 1831 крб. Податкова система є складовою частиною економічної політики й фінансової політики Рад. д-ви. В процесі розвитку соціалістичного суспільства зміни екон. політики зумовлювали нові завдання податкової політики. В період підготовки Великої Жовтн. соціалістич. революції на VI з'їзді РСДРП(б) у серпні 1917 серед фінанс. заходів було накреслено: перебудувати всю податкову систему так, щоб перекласти весь тягар П. з плечей трудящих на заможні класи й сприяти виконанню найважливішого політ. завдання першого періоду революції — експропріації експропріаторів. У перші роки Рад. влади всі види оподаткування було спрямовано на забезпечення фінанс. ресурсами невідкладних потреб соціалістичного суспільства. Податкова система того періоду включала: пром., непрямі (акцизи), прибутково-майновий (1924 перетворено на прибутковий П.), трудгужподаток та місцеві податки і збори. В 1923 запроваджено єдиний с.-г. грошовий П., який замінив численні натуральні П. Перемога соціалістичного сектора, витіснення капіталістичних елементів та посилення плановості в нар. г-ві зумовили необхідність перебудови податкової системи. Було ліквідовано акцизи, а численні платежі підприємств і орг-цій у бюджет об'єднано у два П.— відрахування від прибутку та податок з обороту. В 1936—40 частка П. з населення в держ. бюджеті СРСР, в т. ч. в УРСР, становила 4—5%. У роки Великої Вітчизн. війни потреби фронту зумовили необхідність введення воєнного П. (1942), підвищення ставок с.-г. податку, запровадження П. на холостяків, одиноких і малосімейних громадян СРСР. Внаслідок цього частка надходжень П. з населення в бюджет підвищилася з 5% 1940 до 14% 1945. Після війни Рад. уряд провів ряд заходів щодо скасування П. В 1946 було скасовано воєнний П., 1953 зменшено с.-г. податок, 1954 скасовано П. на неодружених, одиноких і малосімейних громадян СРСР, які не мають самостійних джерел доходів. З 1.І 1958 від цього П. звільнено осіб, які мають дітей, та одиноких жінок. У цей період було внесено ряд змін і в систему місц. П. Згідно з рішеннями XXI з'їзду КПРС 5-а сесія Верховної Ради СРСР (1960) прийняла закон "Про скасування податків з заробітної плати робітників і сл ужбовців". На основі цього закону з жовтня 1960 було припинено стягування П. з робітників і службовців, заробітна плата яких становила не більше як 50 крб. за місяць, та знижено ставки П. із заробітної плати від 51 до 60 крб. З жовтня 1961 повністю звільнено від сплати прибуткового П. та податку на холостяків і малосімейних громадян, які одержують заробітну плату від 60 до 70 крб. Розмір цих П. знижено в середньому на 40%. Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.ІХ 1967 "Про зниження податків з заробітної плати робітників і службовців" з 1.І 1968 знижено в середньому на 25% ставки цих П. з робітників і службовців, які одержують заробітну плату до 80 крб. За роки десятої п'ятирічки (1976—80) заг. сума П. становила 5—6% фінанс. ресурсів д-ви, а частка держ. П. з населення в доходах держ. бюджету знизилася з 8,4% 1975 до 8,1% "1980. Згідно з рішеннями Березневого пленуму ЦК КПРС 1965 Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2.II 1970 істотно змінено оподаткування колгоспів. Якщо раніше прибутковий П. колгоспи сплачували з валових доходів за єдиною ставкою (12,5%), то тепер встановлено ставки П. в розмірі 0,3% за кожний процент рентабельності, що перевищує 25%, але не більше як 25% з оподатковуваного чистого доходу. Внаслідок цих змін частка прибуткового П. колгоспів V доходах держ. бюджету скоротилась з 1,1% 1965 до 0,3% 1980. Постановою Ради Міністрів СРСР з 1.ІІІ 1979 надано багато пільг щодо прибуткового П. з кооп. і громад. орг-цій. Перебудова осн. податкових платежів і зменшення їхніх розмірів сприяли підвищенню матеріального добробуту значної частини робітників і службовців та колг. селянства. Діюча в СРСР податкова система об'єднує держ. П. й місцеві П. і збори. До держ. П. належать: прибутковий П. з колгоспів, з кооп. підприємств і громад. орг-цій, з населення, с.-г. податок з населення, податок на холостяків, одиноких і малосімейних громадян. Ставки П. застосовують у трьох видах: тверді (встановлюють абсолютну суму незалежно від розміру доходу), пропорційні (встановлюють один і той самий процент від доходу незалежно від його розміру), прогресивні (в міру зростання доходу зростає й процент П.). Всю роботу щодо збирання П. на Україні організовують і проводять установи М-ва фінансів УРСР. В країнах — членах Ради Економічної Взаємодопомоги є ряд особливостей в оподаткуванні підприємств і населення. В Румунії та Угорщині, напр., скасовано прибутковий П. з населення шляхом зменшення номінальної заробітної плати на суму П. і введення П. на заг. фонд заробітної плати. В більшості цих країн сільськогосподарські кооперативи сплачують поземельний і с.-г. податки.

Літ.: Маркс К. Критика Готської програми. Маркс К. і Енгельс Ф. Твори, т. 19; Ленін В. І. Повне зібрання творів: т. 6. З приводу державного розпису; т. 7. До сільської бідноти; т. 23. Капіталізм і податки; т. 43. X з'їзд РКП(б) 8—16 березня 1921 р.: Основні напрями економічного і соціального розвитку СРСР на 1981 — 1985 роки і на період до 1990 року. К., 1981; Бурмистров Д. В. Налоги и сборы с населения в СССР. М. 1968: Справочник по налогам и сборам с населения. М., 1968; Азарх М. Р. Справочник по государственным доходам. М., 1979: Местные бюджеты стран — членов СЭВ. М., 1980.

І. М. Галь.

 

Схожі за змістом слова та фрази