Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow вільно-вітр arrow ВІРМЕНСЬКА МОВА
   

ВІРМЕНСЬКА МОВА

-мова вірмен. Становить самостійну гілку індоєвропейської сім'ї мов. Говорять нею в СРСР понад 3,2 млн. чол. (1970, перепис), за кордоном - понад 1 млн. чол. В. м.- давньописемна (вірм. алфавіт створив 405-406 Месроп Маштоц). В історії літ. В. м. розрізняють давньовірменську (5-11 ст.), середньовірменську (11-17 ст.) і нововірменську (з 17 ст.) мову. Нац. В. м. сформувалася на основі двох діалектних груп - східної й західної. Для літ. мови характерна розвинута система приголосних звуків. Іменник має 2 числа. Граматичний рід зник. Розрізняють 7 відмінків і 8 типів відмінювання. Дієслово має категорії стану, виду, числа, особи, способу, часу. За граматич. будовою В. м. аглютинативна (з елементами аналітизму). Наголос здебільшого на останньому складі.

Літ.: Гарибян А. С. Краткий курс армянского языка. Ереван, 1960; Туманян Э. Г. Древнеармянский язык. М., 1971.

Вірменська мова

 

Схожі за змістом слова та фрази