Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow А-акт arrow АВТОТРАНСПОРТНЕ ПРАВО
   

АВТОТРАНСПОРТНЕ ПРАВО

- сукупність правових норм, що регулюють автотрансп. відносини. Виділення таких норм в окр. інститут чинного госп. законодавства України зумовлене важливим місцем, яке посідає автотранспорт в екон. житті країни. Особливістю автотрансп. відносин є те, що однією із сторін у них завжди виступає автотрансп. підприємство або організація, яка здійснює перевезення чи трансп. експедиц. операції та ін. трансп. послуги. За змістом автотрансп. відносини поділяються на дві великі групи: а) відносини в організації діяльності автотранспорту (планування перевезень, узгодження умов надання транспорту та пред'явлення вантажів до перевезення тощо); б) відносини, що безпосередньо виникають при здійсненні трансп. процесу (перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, виконання пов'язаних з перевезенням трансп.-експедиц. та ін. операцій тощо). Нормат. основою А. п. є закони, укази Президента України, постанови КМ України, відомчі нормат. акти тощо. м. в. Онишук. автотранспортні злочини - суспільно небезпечні діяння, що посягають на безпеку дорожнього руху, а також здоров'я і життя гр-н. Під трансп. засобами розуміють усі види автомобілів, тракторів та ін. самохід, машин, трамваї, тролейбуси, мотоцикли (крім мопедів). До А. з. належать: порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту особами, які керують трансп. засобами (ст. 215 Кримінального кодексу України); випуск в експлуатацію технічно несправного транспорту (ст. 2152 КК); угон трансп. засобів (ст. 2153 КК); допуск до керування трансп. засобами водіїв, які перебувають у стані сп'яніння (ст. 215" КК); порушення правил, норм і стандартів безпеки дорожнього руху (ст. 2155 КК); порушення діючих на транспорті правил (ст. 217 КК);

умисне блокування трансп. комунікацій (ст. 2173 КК); примушування працівника транспорту до невиконання своїх служб, обов'язків (ст. 217" КК). Порушення водієм правил безпеки руху та експлуатації транспорту, внаслідок чого потерпілий дістав легкі чи середньої тяжкості тілесні ушкодження, карається позбавленням волі на строк до 3 років, або випр. роботами на строк до 2 років, або штрафом від 100 до 200 мінім, розмірів зарплати, з позбавленням права керувати трансп. засобами на строк до 3 років або без такого. Ті ж самі дії, що спричинили смерть потерпілого або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, караються позбавленням волі на строк до 10 років з позбавленням права керувати трансп. засобами на строк до 5 років або без такого. Дії, що спричинили загибель кількох осіб, караються ув'язненням на 3—15 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 5 років (ст. 215 КК). Випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних трансп. засобів або ін. грубе порушення правил їх безпечної експлуатації, вчинені особою, відповідальною за тех. стан або експлуатацію трансп. засобів, якщо це призвело до наслідків, зазначених у ст. 215 КК, карається позбавленням волі на строк до 5 років, або випр. роботами на строк до 2 років, або штрафом 100—200 мінім, розмірів зарплати з позбавленням права займати посади, пов'язані з відповідальністю за тех. стан або експлуатацію трансп. засобів, на строк до 5 років або без такого. Угон автомобілів усіх видів, мотоциклів, тракторів або ін. самохід, машин без мети їх крадіжки карається ув'язненням на строк до З років або виправ, роботами на строк до 2 років. Ті ж дії, вчинені повторно або за поперед, змовою групою осіб чи поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, або з погрозою застосувати таке насильство, караються позбавленням волі на строк до 7 років або випр. роботами на 1—2 роки. Подібні дії, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, караються позбавленням волі на 6—12 років. Допуск до керування трансп. засобами водіїв у стані сп'яніння, вчинений особою, відповідальною за тех. стан або експлуатацію транспорту, якщо це спричинило зазначені у ст. 215 КК наслідки, карається позбавленням волі на строк до 5 років, або випр. роботами на строк до 2 років, або штрафом від 100 до 200 мінім, розмірів зарплати з позбавленням права (до 5 років) займати посади, пов'язані з відповідальністю за тех. стан або експлуатацію трансп. засобів. Порушення правил, норм і стандартів безпеки дорожнього руху, скоєне особою, відповідальною за буд-во, реконструкцію, ремонт або утримання шляхів, вулиць, залізн. переїздів, ін. шляхових споруд, якщо це спричинило наслідки, передбачені ст. 215 КК, карається позбавленням волі на строк до 5 років або випр. роботами (до 2 років) чи штрафом. Порушення діючих на транспорті правил охорони порядку та безпеки руху, що спричинило людські жертви або ін. тяжкі наслідки, карається позбавленням волі (до З років) або випр. роботами (до 2 років) чи штрафом від 50 до 120 мінім, розмірів зарплати.

Умисне блокування трансп. комунікацій влаштуванням перешкод, встановленням постів чи ін. чином, що спричинило або могло спричинити порушення норм, роботи залізн., повітр., вод., автомоб., міського електричного чи магістрального трубопровід, транспорту, карається позбавленням волі (до 2 років) або випр. роботами на той же строк, або штрафом. Ті самі дії, вчинені зі створенням загрози для життя або здоров'я людей чи повторно, або за поперед, змовою групою осіб, або пов'язані з незаконним оглядом вантажів, багажу чи перевіркою документів, караються ув'язненням на строк до 4 років. Вказані дії, якщо вони призвели до нещасних випадків з людьми чи ін. тяжких наслідків, караються позбавленням волі на 5—15 років. Примушування працівника транспорту до невиконання своїх служб, обов'язків шляхом погрози вбивством, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень або знищення майна цього працівника чи його близьких родичів карається позбавленням волі (до 2 років), або виправними роботами на такий самий строк, або штрафом. Ті самі дії, вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, караються позбавленням волі (до 5 років) або виправними роботами (до 2 років). А. з. вважаються закінченими з моменту настання наслідків, передбачених законом. їх суб'єктом може бути особа, яка до скоєння злочину

досягла 16-річного віку. А. Й. Міллер.

 

Схожі за змістом слова та фрази