Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow прин-пят arrow ПРОМУЛЬГАЦІЯ ЗАКОНУ
   

ПРОМУЛЬГАЦІЯ ЗАКОНУ

(лат. -оголошення, обнародування, від— робити відомим, оголошувати, обнародувати) — дії звичайно глави держави з метою визнання та офіц. оприлюднення прийнятого парламентом закону для забезпечення його чинності й реалізації. У більшості європ. монархій парламентарних це поняття асоціюється з т. з. королівською санкцією. Остання полягає у схваленні монархом законопроекту (закону), прийнятого парламентом, і здійснюється у вигляді підписання відповід. акта, який звичайно має урочисту словесну форму. Це право монарха випливає з визнання його участі у законотворчості. В деяких країнах на конст. рівні вживаються формули «парламент — це король і палати» (Великобританія), «законодавча влада здійснюється монархом і парламентом» (Бельгія, Данія). Такий підхід виник за феод, часів, коли монарх був єдиним реальним законодавцем, а представн. установа виконувала лише дорадчі функції. Сьогодні глава д-ви у переваж, більшості парлам. монархій, по суті, не має альтернативи щодо підписання закону. Більше того, санкціонування монархом закону, як і підписання закону президентом за парламентарно-республіканської форми держ. правління звичайно потребує контрасигнування з боку уряду.

Промульгацію часто ототожнюють з усіма офіц. діями стосовно закону, які вчиняються після його прийняття парламентом і до набуття ним чинності. Нерідко П. з. визначають як прийняття рішення про офіц. опублікування або саме офіц. опублікування чи оголошення закону в ін. спосіб. У франц. л-рі П. з. розглядається як акт (дія) глави д-ви, котрий засвідчує відповідність прийнятого парламентом закону конст. вимогам і офіційно оприлюднює закон з метою забезпечити йому юрид. чинність і практ. реалізацію. У деяких латиноамер. країнах (Болівія, Колумбія, Перу) в разі, якщо президент протягом визначеного строку не підписав і не оприлюднив закон, відповідні дії вчиняє голова парламенту. Под. порядок конституційно передбачений і в Литві. У Грузії він застосовується лише після повтор, розгляду і прийняття закону парламентом. У Швеції прийнятий парламентом закон підписує його голова, після чого закон офіційно публікує уряд. За будь-яких умов П. з. — форм, акт, призначення якого — зробити можливою практ. реалізацію прийнятого парламентом закону. Промульгацію можна вважати своєрід. після-парлам. визнанням закону з боку глави д-ви чи ін. уповноваж, особи та офіц. повідомленням ним же про факт прийняття і зміст закону всім, хто повинен його додержувати, виконувати, використовувати і застосовувати. П. з. по суті є завершальною стадією законод. процесу, яка має позапарлам. характер. Вона забезпечує закону гласність, з нею практично завжди пов'язане набуття ним чинності. В країнах, де промульгацію здійснює монарх або президент, вона є його правом (повноваженням) саме як глави д-ви, що зумовлено історією розвитку інститутів законотворчості. Певною альтернативою промульгації з боку глави д-ви є вимога повтор, розгляду закону в парламенті або застосування вето. Так само можна сприймати передбачене осн. законами ряду країн право глави д-ви звертатися до органу конст. контролю з метою встановлення відповідності закону конституції. Конституція України не містить терміна «промульгація». Однак відповід. терміном можна позначити дії Президента України щодо офіц. оприлюднення закону, передбачені ч. 2, 3, 4 ст. 94 Осн. Закону.

Літ.: Парламенты. К., 1967.

В. М. Шаповал.

{m ospagebreak}
 

Схожі за змістом слова та фрази