Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow дип-док arrow ДИФАМАЦІЯ
   

ДИФАМАЦІЯ

(лат. diffamatio - обмова, ганьблення) — публічне поширення дійсних або вигаданих відомостей, які принижують честь, гідність і ділову репутацію гр-нина чи організації. Зак-вом України передбачено цивільно- та крим.-правові засоби захисту честі, гідності, ділової репутації її гр-н. Зокрема, забезпечується можливість доведення неправдивості, невірогідності чи довільного тлумачення розповсюджених відомостей. Відповідно до ст. 7 Цивільного кодексу України гр-нин або організація мають право у суд. порядку вимагати спростування відомостей, що не відповідають дійсності, викладені неправдиво або завдають шкоди їхнім інтересам, якщо той, хто поширив такі відомості, не доведе, що вони відповідають дійсності. Порядок спростування встановлює суд. У разі поширення Д. через ЗМІ вона повинна бути спростована у тому самому друк, виданні, такій же радіо- чи телепередачі або ін. адекватним способом у порядку, встановленому зак-вом [ст. 37 Закону «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (1992), ст. 43 Закону «Про телебачення і радіомовлення» (1993)]. Крім того, гр-нин або організація, стосовно яких поширено відомості, що не відповідають дійсності або принижують їхню честь і гідність чи завдають шкоди їхнім інтересам або діловій репутації, мають право вимагати не тільки спростування, а й відшкодування завданої їм майнової і моральної шкоди.

Різновидом Д. є зведення наклепу — «поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу». Зазначені дії є підставою для застосування крим. відповідальності (ст. 125 Кримінального кодексу України).

Т. А. Костецька.

 

Схожі за змістом слова та фрази