Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow поліо-поляк arrow ПОЛІТИКА
   

ПОЛІТИКА

[грец. або— державна діяльність] — участь у справах держави, діяльність органів влади державної, що відображає суп.-екон. лад, суспільні відносини в країні, діяльність класів суспільних і партій політичних, яка визначається їхнім становищем у суспільстві та інтересами. П.— істор. явище, яке виникає на певному етапі розвитку матеріального виробн. з поділом суспільства на антагоністичні класи. П., політ. ідеї, політ. установи, інститути, політ. відносини є найважливішою складовою частиною надбудови відповідного екон. базису (див. Базис і надбудова). Як істор. явище П. розвивається з ускладненням соціальної організації суспільства, змінюються її роль, значення і структура.

Відносини між класами і націями певної країни становлять сферу внутр. П., відносини між д-вами — зовн. П. Зовн. П. залежить від характеру внутр. П. Разом з тим міжнар. відносини певною мірою впливають на внутр. П. З появою націй виникає нац. П.— напрям діяльності партій, класів, спрямований на встановлення таких нац. відносин, які відповідають інтересам певних класів. Класові інтереси відіграють вирішальну роль у нац. П. Національне питання є частиною питання соціально-екон. розвитку суспільства, боротьби трудящих проти всіх видів гноблення. Нац. П. Комуністичної партії виходить з того, що нац. гноблення не можна ліквідувати без соціального визволення. Усвідомлення класових потреб і реалізація класових інтересів — складна взаємодія об'єктивних і суб'єктивних, суспільних і особистих факторів, форм. методів тактичної і стратегічної боротьби, що потребують конкретного аналізу соціальних відносин. Вихідним пунктом наук. аналізу П. є ленінське визначення її як концентрованого виразу, узагальнення і завершення економіки (див. Повне зібр. тв., т. 42, с. 269). В П. виражені корінні екон. інтереси певного класу. Намагання здійснити ці інтереси породжує практичну політ. діяльність класів, які борються між собою або співробітничають. Питання про співвідношення П. і економіки є одним з головних у сусп. науках, воно має велике теор. і практичне значення. Екон. становище класу — головне і вирішальне у визначенні характеру і напряму П., хоч на П. впливають і ін. фактори — свідомість класу, його культура, наявність політ. партії. П. має відносну самостійність щодо економіки. Оскільки без політ. влади жоден клас не досягне або не утримає свого екон. панування, П. має першість перед економікою. Примат П. над економікою в умовах капіталізму виявляється в тому, що бурж. д-ва є осн. силою, що зберігає приватнокапіталістичну власність, забезпечує екон. панування буржуазії. Особливо яскраво ця тенденція виявляється на сучас. етапі розвитку державно-монополістичного капіталізму, коли відбувається зрощення монополій з бурж. д-вою, що веде до її безпосереднього втручання в процес капіталістичного відтворення в інтересах фінанс. олігархії. Важливим засобом впливу д-ви на економіку став мілітаризм. Бурж. д-ва втручається в економіку й шляхом перерозподілу нац. доходу через держ. бюджет, системи податків, субсидій, екон. програмування, регулювання тощо. Вплив П. на економіку в інтересах трудящих мас повною мірою може здійснюватися лише після завоювання політ. влади пролетаріатом. У соціалістичному суспільстві П. спрямовує прогресивні тенденції економіки, сприяє розвиткові продуктивних сил суспільства. Примат П. над економікою в умовах соціалізму проявляється в наук. підході до розв'язання всіх госп., культур. та організаційних питань. Осн. завданням і змістом П. за соціалізму є розв'язання проблем соціального управління. У створенні й розвитку соціалістичної економіки в СРСР величезна роль належить політичній системі радянського суспільства — Комуністичній партії Радянського Союзу, державі, громадським організаціям, союзові робітничого класу і селянства. Рад. внутр. і зовн. П. законодавчо закріплено в Конституції СРСР. КПРС привела країну до повної і остаточної перемоги соціалізму, побудови розвинутого соціалістичного суспільства саме тому, що її П. відповідає корінним інтересам рад. народу. Як зазначається у постанові ЦК КПРС "Про 60-у річницю Союзу Радянських Соціалістичних Республік" (1982), у розвинутому соціалістич. суспільстві дедалі яскравіше розкривається загальнонар. характер соціальної політики КПРС і Рад. д-ви. Внутр. П. КПРС, спрямована на побудову комунізму, визначає її зовн. П., метою якої є забезпечення міжнар. умов для побудови комунізму в СРСР, зміцнення світової соціалістичної співдружності, підтримка визвольної боротьби народів колоніальних і залежних країн, рішуча відсіч імперіалістичній політиці війни і агресії. Величезний вклад у розробку П. Рад. Союзу внесли з'їзди КПРС, пленуми її Центр. Комітету. Істор. віхою в П. СРСР став XXVI з'їзд КПРС, який накреслив завдання і шляхи здійснення внутр. і зовн. П. партії на найближче д есятиріччя. Див. також Аграрна політика КПРС, Кадрова політика КПРС, Національна політика КПРС, Соціальна політика КПРС, Зовнішня політика.

Літ.: Маркс К. і Енгельс Ф. Маніфест Комуністичної партії. Твори, т. 4; Ленін В. І. Повне зібрання творів: т. 33. Держава і революція: т. 39. Про диктатуру пролетаріату: Матеріали XXVI з'їзду КПРС. К., 1981; Конституція (Основний Закон) Союзу Радянських Соціалістичних Республік. К., 1979: Брежнєв Л. І. Ленінським курсом, т. 1—8. К., 1970 — 81; Бурлацкий Ф. М. Ленин, государство, полигика. М., 1970; Азаров Н. И. В. И. Ленин о политике как общественном явлении. К., 1975; Вишняков А. С. Политика КПСС: методологические проблемы и практика. М., 1980.

А. М. Макаров.

 

Схожі за змістом слова та фрази