Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Енциклопедичний словник-довідник з туризму arrow т arrow ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА
   

ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА

- одна з найяскравіших археологічних культур доби неоліту (IV - серед. III тис. до н. е.). Виникла на рубежі У-ІУ тис. до н. е. на території Трансільванії і Румунської Молдови. В подальшому її історія пов'язана з розселенням людності по лісостеповій зоні Молдови та Правобережної України і частково Лівобережжя (Київщина). Назву отримала від дослідженого наприкінці минулого сторіччя В. Хвойкою поселення біля с. Трипілля на Київщині. На території Румунії їй відповідає культура

Кукутені. Племена Т. к. жили в поселеннях, забудованих дерев'яно-глинобитними наземними спорудами, розташованими переважно одним чи кількома концентричними колами. Відомі також заглиблені житла. Вирізняються поселення-гіганти площею від 150 до 450 га. Серед пам'яток цієї культури найвідомішими є гончарні вироби - посуд, виготовлений переважно з тонкоструктурної глини і оздоблений багатим заглибленим і розписним орнаментом у вигляді спіралі або її елементів. Розпис наносився мінеральними фарбами різного кольору. Серед господарських занять населення перше місце посідало землеробство, друге - тваринництво. Переважала велика рогата худоба. Були розвинуті домашні промисли (прядіння, ткацтво, виготовлення одягу та ін.), металообробка. За рівнем соціально-економічного розвитку населення Т. к. підійшло до рівня цивілізацій Єгипту та Бл. Сходу, але через різні причини не перейшло до державності, створення міст, винайдення писемності. В серед. III тис. до н. е., з поширенням на зайняту нею територію племен ямної культури з пд. зх. та культури кулястих амфор з пн. зх., Т. к. зникає з історичної арени. Вважається, що нащадки трипільців увійшли до складу культури шнурової кераміки епохи ранньої бронзи.

 

Схожі за змістом слова та фрази