Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow рево-рек arrow РЕКРУТСЬКА ПОВИННІСТЬ
   

РЕКРУТСЬКА ПОВИННІСТЬ

(нім. Rekrut — новобранець, від франц. recruter — набирати, вербувати) — система комплектування рос. регулярної армії та військ. флоту в 18—19 ст. Запроваджена 1705 Петром І. На Україні була поширена після ліквідації в кін. 18 ст. залишків її політ. автономії. Р. п. підлягали всі податні стани (селяни, міщани та ін.). Дворянство було вільним від Р. п. й служило в армії на ін. засадах. Згодом від Р. п. було звільнено купецтво, сім'ї церк. служителів, жителів Бессарабії, віддалених районів Сибіру тощо. До 1724 рекрутів набирали з розрахунку 1 з 20 дворів, з 1724 — від певної кількості "ревізьких душ". Строк служби спочатку був довічним, з 1793—25 років, з 1834 — 20 років, 1855—72 було встановлено послідовно 12-, 10- та 7-річні строки. Спочатку набори проводилися в міру потреби та в різних кількостях. У 1831 введено щорічні (звичайні— 5—7 чол. з 1 тис. душ, посилені— 7—10 чол. і надзвичайні — понад 10 чол.) набори. В 1874 Р. п. замінено заг. військовою повинністю.

 

Схожі за змістом слова та фрази