Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow кен-комен arrow КОЛЕГІЯ
   

КОЛЕГІЯ

(лат. collegium, букв. — товариство, братство, співпраця) — 1) У Давньому Римі коло осіб, пов'язаних спільним виконанням служб, обов'язків, відправленням реліг. обрядів тощо; корпорація осіб, які об'єднувалися для досягнення певної мети. Розрізнялися К. релігійні, ремісничі, ветеранські, похоронні та ін. Для одержання К. приват. осіб статусу юрид. особи вона повинна була, згідно з юрид. вимогами, мати щонайменше 3 членів. На чолі К. стояв виборний магістр. Кожні 5 років список членів К. переглядався. Релігійні К. мали спільні святині, приміщення для відправлення реліг. обрядів, зборів і спільних трапез, спільну касу. 2) Назва центр, держ. органів Росії, які були запроваджені Петром І замість приказів у ході реформи держ. управління. В указі від 12(23).XIІ 1718 було подано перелік 12 К., які відали окр. галузями управління: К. іноз. справ, штате-К., військова К., адміралтейств-К., камер-К. (державні доходи), ревізіон-К. (нагляд за виконанням кошторису доходів і витрат), берг-К. (гірнича справа), мануфактур-К. (промисловість), комерц-К. (торгівля), юстиць-К., вотчинна К., духовна К. (пізніше Синод). З 1722 діяла Малоросійська колегія. Було визначено функції і компетенцію кожної К. В основі їхньої діяльності лежав принцип колегіальності. Порядок діловодства в К. визначався Генеральним регламентом (1720). К. складалася з президента, віце-президента і радників. У К. рішення приймалися більшістю голосів. К. були підконтрольні і підзвітні Сенату, їм підпорядковувалося місц. управління в особі губернаторів. У 2-й пол. 18 ст. колегіальна система почала занепадати. Це було пов'язано передусім із запровадженням Катериною II гу б. органів управління згідно з «Установленням про губернії» 1775. Із введенням у губерніях нового устрою фін. і судового відомств відпала практ. необхідність у штате-, камер-, ревізіон- та юстиць-колегіях: у 1785—86 вони були скасовані. Остаточно К. замінені міністерствами у 1802 за Олександра І.

3) Навч. заклади у ряді країн доби Середньовіччя: напр., вищі і середні заклади освіти у Бельгії, Великобританії, Франції. В Україні — Києво-Могилянська К.

Див. також Колегіум.

4) Група осіб, що утворює керівний дорадчий або розпорядчий орган, який має право на спільне вирішення питань у межах своєї компетенції. Може здійснювати функції управління (К. міністерства України) або правосуддя (судова К. Верховного Суду України).

5) Добровільне об'єднання осіб однієї професії (К. адвокатів).

Літ.: Кулаковский Ю. Коллегии в Древнем Риме. К., 1882; Берендтс Э. Барон А. X. фон Люберас и его записка об устройстве коллегий в России. СПб., 1891.

В. Д. Гончаренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази