Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow А-акт arrow АДМІНІСТРАТИВНИЙ КОДЕКС УСРР 1927
   

АДМІНІСТРАТИВНИЙ КОДЕКС УСРР 1927

— пам'ятка укр. права. Підготовка кодексу почалася 1922 у межах першої кодифікації рад. законодавства юрид. частиною НКВС УСРР. Поперед, проект а. к. УСРР 1927 (451 стаття) було розіслано для обговорення з одночасним внесенням у Комісію розгляду законод. передбачень (КРЗП) РНК УСРР у серпні 1924. У жовтні 1924 — квітні 1926 його розглянула підкомісія КРЗП, яку очолювали відомі правники о. Євтихієв, В. Кобалевський, М. Брон, відтак п роект було обговорено в КРЗП. У вересні — жовтні 1926 доопрацьований проект (706 статей) розглянула 4-а сесія ВУЦВК 9-го скликання. Було запропоновано бл. 100 поправок до 94 статей. Прийняття а. к. УСРР 1927 було відкладено для узгодження з паралельно розроблюваними новими положеннями про місц. ради (прийняті в серед. 1927). В остаточній редакції кодексу враховано також пропозиції Укр. юрид. т-ва і зауваження, висловлені на III Всеукр. адміністративному з'їзді (червень 1927). а. к. УСРР 1927 затверджено 2-ю сесією ВУЦВК 10-го скликання 12.Х 1927. Постановою Президії ВУЦВК від 14.ХІІ 1927 кодекс введено в дію з 1.ІІ 1928. Одночасно скасовано 55 актів респ. законодавства, до ряду актів внесено зміни. Кодекс не охоплював усе адм. законодавство, мав відомчий характер у межах компетенції НКВС УСРР та його місц. органів. 528 статей кодексу згруповано у 15 розділах: заг. положення; адм. акти; заходи адм. впливу; ін. адм. заходи примус, характеру; трудова повинність «по запобіганню стихійним лихам і боротьбі з ними»; обов'язки населення по охороні громад, порядку; громадянство УСРР, порядок його набуття і втрати; реєстрація та облік руху населення; товариства, спілки, клуби, з'їзди, зібрання, вуличні походи, маніфестації; правила про культи; публічні видовища, веселощі та ігри; користування держ. прапором УСРР і печатками; нагляд адм. органів у галузі промисловості; нагляд адм. органів у галузі торгівлі; порядок оскарження дій адм. органів. Прийняття кодексу сприяло уточненню прав та обов'язків адм. органів і населення, вдосконаленню роботи й розширенню прав місц. органів влади, вивільненню судів від розгляду дрібних правопорушень, запровадженню єдиного порядку накладення адм. стягнень і безспір-ного стягнення сум неподаткового характеру, спрощенню реєстрації товариств і спілок, встановленню вільного (без спец, дозволу) виготовлення печаток і штампів, на яких немає держ. герба республіки. а. к. УСРР 1927 не мав аналогів в ін. республіках СРСР. Ідея створення такого кодексу в багатьох з них зустріла опір з боку місц. органів ДПУ та ін. силових структур. Вони виступали проти чіткої регламентації адм. впливу в умовах, коли була проголошена теза загострення класової боротьби у ході будівництва соціалізму. Окр. провідні юристи висловлювали сумніви в тому, що а. к. 1927 буде достатньо стабільним. В УСРР ще на самому початку підготовки кодексу було визнано, що адм. законодавство насамперед має враховувати місц. особливості, тому тут не може бути, як в ін. галузях, прямої рецепції законодавства Росії. Взагалі на час прийняття а. к. УСРР 1927 подібний акт був лише в одній країні світу — Португалії, однак там він фактично регулював орг. питання діяльності органів влади, отже, не був адм. кодексом у повному розумінні цього поняття. До а. к. УСРР 1927 регулярно вносилися зміни і доповнення, але згодом він став перешкодою для адм. сваволі і без офіц. скасування з кін. 30-х рр. його перестали застосовувати.

Літ.: Сухоплюєв І. Адм. кодекс УСРР. «Черв, право», 1928, № 1. І. Б. Усенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази