Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow прол-проті arrow ПРОТИЕРОЗІЙНІ ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ
   

ПРОТИЕРОЗІЙНІ ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ

— природні і штучно створені лісові насадження, які спроможні захищати грунти від водної і вітрової ерозії. П. л. н. зменшують швидкість поверхневогостоку, що зумовлене водорегулюючими властивостями лісу; переводять поверхневий стік у внутрішньогрунтовий (водовбирні властивості); захищають грунти від змивання і розмивання (ґрунтозахисні властивості). Велику протиерозійну роль відіграє лісова підстилка, яка може вбирати води в 1,5— 2 рази більше від своєї маси і не втрачати при цьому водопроникності, затримує в собі глинясті часточки, що запобігає замулюванню пор грунтів і зменшує їх промерзання. П. л. н. включають водорегулюючі лісові смуги на схилах, прияружні й прибалкові смуги, лісові насадження по берегах балок і відкосах ярів, по дну ярів і балок, на конусах виносу, а також насадження на піщаних і легко-рухомих грунтах (піскозакріплювальні насадження). Протиерозійна роль водорегулюючих лісових смуг полягає в рівномірному розподілі снігу на прилеглих полях, що затримує його здування в балки і яри, захищає грунти від промерзання, завдяки чому тала вода добре вбирається, а не стікає по схилу. Закладають їх на орних схилах, впоперек напряму лінії стоку. Прияружні і прибалкові смуги створюють по периметру ярів і балок. В перших 2—3 рядках від бровки яру висаджують коренепаросткові породи: на Поліссі і в Лісостепу — осику, берест, тополю білу, акацію білу, терен, вишню, березу, клен ясенелистий та ін., в Степу — акацію білу, айлант, терен, шипшину тощо. Основний спосіб створення смуг — рядкова сівба насіння або садіння саджанців. Конструкцію цих двох типів смуг, їх ширину і віддаль між ними визначають спеціалісти, враховуючи конкретні місцеві умови, де створюють П. л. н. Лісові насадження на берегах балок і відкосах ярів закріплюють грунти від розмивання, кольматують (див. Кольматаж) твердий стік, що надходить із схилів, фіксують на місцевості сніг, поліпшують мікроклімат території. Складні й різноманітні лісорослинні умови (крутизна, експозиція схилів, ступінь змивності грунтів, різні температурний і водний режими тощо) потребують ретельного добору деревних порід при створенні цього типу лісових насаджень. Як головні породи використовують дуб черешчатий, акацію білу, гледичію звичайну, березу бородавчату, тополі білу і канадську, осику та ін.; супутні: грушу лісову, клени гостролистий і польовий, липу дрібнолисту, софору японську, берест тощо; до складу підліску вводять чагарники. Виробничий досвід Канівської і Ржищівської гідролісомеліоративних станцій в УРСР показує, що на яружно-балкових землях можна створити біологічно стійкі насадження шляхом суворого додержання комплексу агротехнічних заходів. Лісові насадження по дну ярів і балок стримують ерозійні процеси, скріплюють грунт дна і нижні частини скосів від розмивання, частково кольматують твердий стік. Створюють суцільні й куртинні насадження у вигляді 3—5-рядних смуг, розташованих упоперек русла яру через 20—30 м. Особливо ефективні куртинні посадки в комплексі з донними загатами (протиерозійні гідротехнічні споруди). До складу донних насаджень вводять вологолюбні і швидкоукорінливі породи (тополі білу і канадську, осику, вільху чорну тощо), які спроможні протистояти змиву і виконують фільтраційні функції. Насадження на конусах виносу створюють після припинення росту ярів на бідних піщаних грунтах, більш родючі мулуваті наноси відводять підс.-г. культури. Розширення П. л. н. спрямоване на втілення в життя рішень XXVI з'їзду КПРС в справі охорони природи. Див. також Ерозія грунту.

Літ.: Матеріали XXVI з'їзду КПРС. К., 1981; Колесниченко М. В. Лесомелиорация с основами лесоводства. М., 1981.

С. А. Генсірук,

Л. Й. Гайдарова.

 

Схожі за змістом слова та фрази