Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow ене-есе arrow ЕОЦЕНОВА ЕПОХА І ЕОЦЕНОВИЙ ВІДДІЛ
   

ЕОЦЕНОВА ЕПОХА І ЕОЦЕНОВИЙ ВІДДІЛ

еоцен (від грец., - ранкова зоря і- новий) - середня епоха палеогенового періоду й відклади, що утворилися в той час. Виділив еоцен Ч. Лайєль 1833. Характеризується розвитком тропічної вічнозеленої рослинності (лаври, мір-ти, пальми та ін.). На суходолі з'явилися перші примітивні ссавці родин конячих, носорогових, тапірових, хоботних, а в морях - кити й сирени. Відзначається максимальними трансгресіями морів, які вкривали Центр. і Пд. Європу, Пн. Африку, Пд. Азію й Пн. Америку. В межах України відклади еоцену (вапняки, мергелі, глини, пісковики та ін.) дуже поширені, зокрема в Криму, Карпатах, у межах Українського щита, Дніпровсько-Донецької западини й Причорноморської западини. З ними пов'язані родовища нафти й газу, бурого вугілля, каоліну, буд. матеріалів. Див. також Палеогеновий період і палеогенова система.

Д. Є. Макаренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази