Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Г-гон arrow ГЛУХІВ
   

ГЛУХІВ

— місто обл. підпорядкування у Сум. обл., райцентр. Розташований на р. Есмані, притоці р. Клевені. Нас. — понад 35 тис. чол.

(1996). Уперше згадується в Іпатіївському літописі під 1152, однак є дані, що засвідчують існування Г. уже в кін. І тис.

Місто Глухів - leksika.com.ua

Істор. минуле Г. тісно пов'язане з процесами державо- і правотворення, які мали не тільки місцеве, а й загальноукр. значення. У 2-й пол. 13 — 1-й пол. 14 ст. Г. — центр удільного Глухівського князівства. Був під владою Литви і Польщі (2-а пол. 14— 1-а пол. 17 ст.). Мав магдебурзьке право. З 1639 —у складі Новгород-Сіверського повіту Черніг. воєводства. За панування Польщі Г. був перейм, на Новий Острог (грамота польс. короля Владислава IV 1646).

Після Нац.-визв. війни укр. народу 1648-54 Г. став сотенним містом Ніжинського полку. Мешканці Г. брали активну участь у загально-нар. боротьбі за свої «права і вольності». 1663 тут було сформовано окр. Глухівський полк. Наст, року мешканці Г. витримали п'ятитиж-неву облогу міста військами польс. короля Яна Казимира. У березні 1669 у Г. відбулася рада, яка обрала гетьманом Д. Многогрішного та ухвалила відомі Глухівські статті 1669. На поч. 17 ст. Г. виявився у центрі політ, подій, пов'язаних з рос.-швед, війною. Після вступу гетьмана І. Мазепи у союз зі швед, королем Карлом XII у Г. за указом рос. царя Петра І відбулася рада (З.Х 1708), яка обрала нового гетьмана — І. Скоропадського. Так почався «глухівський період» в укр. історії, який тривав майже все 18 ст. Г. стає пост, резиденцією гетьманів Лівобереж. України — І. Скоропадського (1708-22), П. Полуботка (наказний гетьман, 1722), Д. Апостола (1722-34) і К. Розу-мовського (1750—58). Тут перебували перша Малоросійська колегія (1722—27), правління гетьм. уряду (1734—50) та друга Малоросійська колегія (1764-82).

У Г. збиралися ради і відбувалися з'їзди укр. старшини. Тут діяли Генеральна військова канцелярія, Генеральний суд, ін. держ. органи та органи сотенного правління. Звідси поширювалися по всій Лівобереж. Україні гетьм. універсали та ін. документи, здійснювалося управління цив. та військ, справами Гетьманщини. У Г. було укладено видатну пам'ятку укр. права — «Права, за якими судиться малоросійський народ» (1734). Тут Я. Маркович писав свій «Щоденник генерального підскарбія», а ген. канцелярист М. Ханен-ко — «Діаріуш, або Журнал» і «Щоденник генерального хорунжого М. Ханенка», які є важливими джерелами для вивчення історії Лівобереж. України. За гетьмана Д. Апостола і другої Малоросійської колегії у Г. здійснено велику роботу щодо перепису населення і маєтностей у всіх полках («Генеральні слідства про маєтності»). На поч. 60-х pp. 18 ст. у Г. був розроблений проект суд. реформи для України, що мала на меті відокремлення суд. влади від адміністративної. 1763 у гетьм. резиденції старшинським з'їздом було схвалено адресовану рос. імператриці Катерині II записку «Про відновлення старовинних прав Малоросії», де обґрунтовувалися вимоги щодо запровадження спадкової гетьм. влади, утворення укр. сейму тощо. Ця записка стала приводом для скасування царицею гетьманства взагалі. У зв'язку з ліквідацією автономії Лівобереж. України на неї у кін. 18 ст. поширено адм.-тер. устрій Росії. На укр. землях було утв. З намісництва — Київське, Чернігівське та Нов-город-Сіверське. Г. на правах повіт, центру (з 1782) увійшов до Новгород-Сіверського намісництва. З 1796 місто було у складі Малоросійської губ., а з 1802 — Чернігівської. За рад. часів Г. був центром відповідного повіту, пізніше — округу, потім р-ну у складі Черніг. обл., а після утворення 1939 Сум. обл. увійшов до неї.

Літ.: Історія міст і сіл Укр. PCP. Сум. область. К., 1973; Ткаченко В. К. Глухів. X., 1974; Белашов В. И. Глухов -забытая столица гетм. Украины. К., 1992.

Ю. С. Шемшученко.

 

Схожі за змістом слова та фрази