Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow стрих-судн arrow СУВОРОВ
   

СУВОРОВ

Олександр Васильович [13 (24).ХІ 1729 чи 1730, Москва — 6 (18). V 1800, Петербург, похований в Олександро-Невській лаврі] — рос. полководець і військ. теоретик, генерал-фельдмаршал (з 1794), генералісимус (з 1799), граф Римніцький (1789), князь Італійський (1799). Почав військ. службу капралом (1748). Учасник Семилітньої війни 1756—63- У 1768 —72 командував рос. військами, які вели боротьбу проти загонів Барської конфедерації 1768. Під час рос.-тур. воєн 1768—.74 і 1787— 91 очолені С. війська здобули перемоги під Козлуджею (1774), Кінбурном (1787), Фокшанами (1789), на р. Римніку (див. Римніцький бій 1789), взяли штурмом Ізмаїл (1790). В 1796—97 командував рос. військами на тер. України. В Тульчині написав працю "Наука перемагати" (укр. переклад — К., 1945). В серпні 1774 за наказом Катерини II направлений з військами для придушення селянської війни під проводом О. І. Пугачова 1773—75. Придушував польське повстання 1794. За імп. Павла І — в опалі, був висланий у с. Кончанське Новгород. губ. (до 1799). Під час Італійського походу Суворова 1799 і Швейцарського походу Суворова 1799 рос. війська завдали серйозних поразок франц. армії. Полководницька діяльність С. його праці, виховані ним у рос. армії бойові традиції мали значний вплив на розвиток рос. воєнного мистецтва. В СРСР 29.VІІ 1942 встановлено Суворова орден,

1943 створено суворовські училища. На честь С. названо ряд населених пунктів, у т. ч. на Україні. Відкрито ряд музеїв С. (зокрема, у с. Тиманівці Тульчинського р-ну Вінн. обл.), встановлено пам'ятники — в Москві, Ленінграді, Очакові, Ізмаїлі, Тульчині, Києві, Сімферополі, Тирасполі, Херсоні та ін.

Літ.: Александр Васильевич Суворов. Сборник статей. М., 1980.

В. П. Ващенко.

суворов - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази