Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow син-спад arrow СЛУЖБОВІ ЗЛОЧИНИ
   

СЛУЖБОВІ ЗЛОЧИНИ

- суспільно небезпечні діяння у сфері служб, діяльності, передбачені КК України. До них належать: зловживання владою або служб, становищем (ст. 364); перевищення влади або служб, повноважень (ст. 365); служб, підроблення (ст. 366); служб, недбалість (ст. 367); одержання хабара (ст. 368), давання хабара (ст. 369); провокація хабара (ст. 370).

Сусп. небезпека С. з. полягає у тому, що вони перешкоджають норм, діяльності органів держ. влади, органів місц. самоврядування, об'єднань гр-н, роботі підприємств, установ і організацій усіх форм власності, а також є проявом корупції, що підриває авторитет держ. влади. Необхідність забезпечення крим.-прав, охорони відносин у сфері служб, діяльності грунтується на вимогах Конституції України, яка зобов'язує органи держ. влади та органи місц. самоврядування, їх посад, осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України (ч. 2 ст. 19). Як обов'язкову ознаку деяких С. з. законодавець виділяє їх предмет. Так, предметом службового підроблення можуть бути офіц. док-ти, до яких службовою особою внесено завідомо неправдиву інформацію. Предметом злочину, передбаченого КК (ст. 368, 369), є хабар, тобто незакон. винагорода матеріального характеру. Ним можуть бути, зокрема, майно (гроші, іноз. валюта, продукти, буд. мат-ли, автомобіль тощо); цінні папери (напр., акції, облігації, ощадні та інвестиц. сертифікати, векселі); док-ти, що надають право володіти, користуватися та/або розпоряджатися майном (довіреність на право управління і розпоряджання особистим майном, жилим будинком чи автомобілем; свідоцтво про право на спадщину тощо); предмети майн. послуг (санаторні чи турист, путівки, проїзні квитки, інформація, отримана шляхом безоплатного доступу до комп'ютерної мережі, тощо). З об'єктив, сторони С. з. вчиняються шляхом дії або бездіяльності. Так, злочини, передбачені ст. 364 і 367 КК, можуть вчинятися як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності. Інші С. з. вчиняються лише шляхом дії. С. з., передбачені ч. 1 ст. 366, ст. 368, 369, 370, належать до злочинів з форм, складом (їх об'єктивна сторона вичерпується вчиненням суспільно небезпечного діяння). Злочини з матеріальним складом передбачені ст. 364, ч. 1 і 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 і ст. 367. Обов'язковими ознаками їх об'єктив, сторони є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді істотної шкоди (в окр. випадках — тяжких наслідків) та причин, зв'язку між суспільно небезпечним діянням — порушенням служб, особою служб, обов'язків і зазначеними наслідками цього порушення. Істотною шкодою (за ст. 364, 365, 367), якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів гр-н (п. З примітки до ст. 364). Тяжкими наслідками (за ст. 364—367), якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі, які у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів гр-н (п. 4 примітки до ст. 364). С. з., за винятком служб, недбалості, вчиняються умисно. Зловживання владою або служб, становищем може бути вчинене лише з корисливих мотивів чи в ін. особистих інтересах або в інтересах третіх осіб.

Суб'єктом С. з., крім давання хабара, може бути лише служб, особа.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками злочинів, передбачених ст. 369 і 370, є, зокрема, вчинення злочину особою, що займає відповідальне чи особливо відповідальне становище.

Служб, особами, котрі займають відповідальне становище, визнаються особи, посади яких за ст. 25 Закону України «Про державну службу» (1993) віднесені до третьої, четвертої, п'ятої та шостої категорій, а також судці, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів держ. влади та управління, органів місц. самоврядування, їх структур, підрозділів та одиниць. Служб, особи, які займають особливо відповідальне становище, — це особи, зазначені в ч. 1 ст. 9 названого Закону, та особи, посади яких за ст. 25 цього Закону віднесені до першої і другої категорій.

За С. з. залежно від ступеня їх сусп. небезпеки передбачені різні види покарання: штраф, позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю, випр. роботи, конфіскація майна, арешт, обмеження волі,

позбавлення волі на певний строк.

Літ.: Светлов А. Я. Ответственность за должностные преступления. К., 1978; Мельник М. І. Хабарництво: заг. характеристика, проблеми кваліфікації, удосконалення зак-ва. К., 2000; Мельник М. І. Злочини у сфері служб, діяльності.

В кн.: Наук.-практ. коментар Крим, кодексу України. К., 2003.

А. А. Музика.

 

Схожі за змістом слова та фрази