Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow пер-план arrow ПЕСТЕЛЬ
   

ПЕСТЕЛЬ

Павло Іванович [24.VI (5.VII) 1793, Москва - 13(25).VII 1826, Петербург] - один з гол. теоретиків і керівників руху декабристів у Рос. імперії. Після закін. (1811) Пажеського корпусу в Петербурзі служив у гвардії, брав участь у рос.-франц. війні 1812—14, нагороджений золотою шпагою «За хоробрість». З 1818 служив в Україні: м. Тульчин, с. Лінці (тепер Іллінці; обидва — Вінн. обл.). 1816 вступив до «Союзу порятунку», був співавтором його статуту. 3 1818 — член «Союзу благоденства», організатор і керівник його Тульчин, управи. В березні 1821 утворив і очолив Південне товариство. Активний учасник з'їздів т-ва 1822—25 у Києві, таєм. наради восени 1823 у Кам'янці (тепер місто Черкас, обл.). Його було заарештовано у груд- 1825, за день до повстання декабристів на Сенатській пл. у Петербурзі. Страчений через повішання у числі п'яти керівників декабрист, руху.

Праці П. опубліковано у 7-му томі видання «Повстання декабристів. Матеріали» (1958). Над програмним документом Пд. т-ва — «Руською правдою» П. працював багато років, не встигнувши її завершити. За цей час його по

Пестель П.І. - leksika.com.ua

гляди і програма Пд. т-ва ставали дедалі радикальнішими і демократичнішими, передусім у сел. питанні.

Обгрунтуванням конст. перетворень слугували у П. його визначення д-ви, громадянського сусп-ва, народу, уряду, їхніх прав і обов'язків тощо, а найбільше його характеристика конкр. політ.-правових установ крізь призму інтересів панівних і гноблених класів (верств). Самодержавство, кріпосне право, закони імперії П. називав «знаряддям зловладця» феод, аристократії, показував гнобительський характер «аристократії багатства» зх. країн. Особливістю 19 ст. він вважав боротьбу проти обох видів аристократії. На захист гноблених мас були спрямовані всі осн. положення «Руської правди»: 1) скасування кріпосного права і станового устрою, запровадження рівності всіх перед законом; 2) агр. проект, у якому відкидалося беззем. визволення селян («оманлива воля»), передбачаюся надання їм безоплатно половини поміщицьких, удільних та ін. оброблюваних земель, але не у власність, а в користування на базі фонду громад, землі; друга половина землі становила приват. фонд та могла вільно продаватися і купуватися; 3) скасування царизму (фізичним знищення цар. родини, аби запобігти відновленню монархії), утв. республіки, проголошення народовладдя, запровадження поділу влади, визнання основних прав і свобод гр-н, у т. ч. приватної власності. При поділі влади відкидалися їх рівночинність і система противаг. Викон. влада (Держ. дума) загалом ставала відповідальною перед законодавчою (Народне віче). Передбачався спеціалізований орган — Верховний Собор (зі 120 осіб) для контролю за дотриманням законності. У проекті П. проголошувалося «безперечне право кожного брати участь у державних справах».

Значне місце в «Руській правді» посідала проблема форм держ. устрою. З двох основних форм — унітарної і федеративної, П. віддавав перевагу першій, обґрунтовував її доцільність для Рос. д-ви. З поневолених народів тільки для поляків проектувалася самостійна республіка. Україна ж «на вічні часи» мала залишитися у складі Рос. д-ви. У розробленому П. док-ті «Конституція — Державний Завіт», що належить до комплексу «Руської правди», передбачалася рівність гр-н, соціальних і політ, прав для всіх народів і племен, проте частина їх підлягала русифікації. Окрім Держ. Завіту, П. розробив проекти: Державного Наказу — законів, що визначали систему та діяльність викон. і адм. органів (нове для тогочасного правочинства); Судебників крим. зак-ва щодо організації правосуддя і законів з військ, питань (зокрема, про зменшення строку служби солдатів). Усе зак-во мало об'єднуватися у Звід законів.

Літ.: Восстание декабристов. Мат-лы, т. 4, 7. ?.-Ленинград, 1927-58; Зайончковский П. К вопросу о библиотеке П. И. Пестеля. «Историк-марксист», 1941, № 4; Неч-кина М. В. Движение декабристов, т. 1—2. М., 1955; Яхин Р. X. Гос.-правовые взгляды П. И. Пестеля. Казань, 1961; Медведська Л. О. Павло Іванович Пестель. К., 1964' Прозорова Н. С. Вопросы права в произведениях П. И. Пестеля. «Изв. вузов. Правоведение», 1975, № 6; Скрипилев Е. А. Респ. идеалы декабристов. — Виленский Б. В. П. И. Пестель о праве. «Сов. гос-во и право», 1975, № 12; Закревський Н. Ф. До питання про зміст роботи П. I. Пестеля «Короткий споглядальний огляд державного правління». «Вісник Київ, ун-ту. Серія Право», 1976, № 17; Прозорова ?. С. Конст.-прав. взгляды П. И. Пестеля. «Сов. гос-во и право», 1981, № 5; Прозорова Н. С. П. И. Пестель: Конституционный и др. законодательные проекты. Запорожье, 2000.

Н. С. Прозорова.

 

Схожі за змістом слова та фрази