Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow пер-план arrow ПІОНТКОВСЬКИЙ
   

ПІОНТКОВСЬКИЙ

Андрій Андрійович [26.VII (8.VIII) 1898, Ярославль - 9.XI 1973, Москва] — рос. правознавець, доктор юрид. наук з 1940, професор з 1925, чл.-кор. АН СРСР з 1968, з. д. н. РРФСР з 1968. Син А. А. Піонтковського. Закін. 1918 юрид. ф-т Казан, ун-ту, був залишений при ньому для наук, і пед. діяльності. Читав курс лекцій з крим. права в Туркестані (1921—23), з 1923 — в юрид. вузах Москви, зокрема на прав, відділенні ф-ту сусп. наук Моск. ун-ту, в Юрид. ін-ті (з 1931), Всесоюз. ін-ті криміналістики (з 1950). Від 1955 — в Ін-ті д-ви і права АН СРСР. П. обирався депутатом BP СРСР 2-го скликання, членом ВС СРСР (1946-51). Був віце-президентом Міжнар. асоціації крим. права

ПІОНТКОВСЬКИЙ А.А. - leksika.com.ua

(з 1964), професором Міжнар. ф-ту порівн. права у Страсбурзі (60-і рр.). Досліджував проблеми історії і філософії права, загальної теорії права. Основні праці: «Питання кримінального права, військового кримінального права і кримінального процесу в судовій практиці Верховного Суду СРСР» (1947, у співавт.), «Питання загальної частини кримінального права в практиці судово-прокурорських органів» (1954). Вершиною наукової творчості П. була монографія «Вчення про злочин за радянським кримінальним правом» (1961). Створив перший в СРСР підручник «Кримінальне право РСФСР. Загальна частина» (1925, неодноразово перевидавався), підручник «Радянське кримінальне право, т. 2. Особлива частина» (1928). Під кер. П. підготовлено «Курс радянського кримінального права» (т. 1-6, 1970-71).

Літ.: Андрей Андреевич Пионтковский. «Сов. гос-во и право», 1974, № 2; Ратнер Л. Андрей Андреевич Пионтковский (1898—1973 гг.). «Социалистическая законность», 1977, № 1; Шишов О. Ф. Андрей Андреевич Пионтковский (1898-1973). «Изв. вузов. Правоведение», 1977, № 2

І. П. Лановенко

 

Схожі за змістом слова та фрази