Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow У arrow УСТАНОВЧОЇ ВЛАДИ ТЕОРІЯ
   

УСТАНОВЧОЇ ВЛАДИ ТЕОРІЯ

- вчення, за яким конституція як осн. закон д-ви визнається актом первин, (установчої) влади, що безпосередню належить народові. Виникнення цієї теорії було зумовлене поширенням у 18 ст. концепції нар. суверенітету та ідеї сусп. договору. Теорія концептуально сформульована в 1789 Е. Ж. Сьєйєсом, який першим ужив відповідний термін. Він стверджував, що конституція є актом устан. влади. Держ. органи, віднесені до «встановлених» влад (насамперед, законодавчої), не можуть вносити до неї зміни. Звідси малозмінюваність конституції як осн. закону. В тому самому 18 ст. спочатку було задекларовано, що змши до конституції можуть бути внесені лише за згодою усіх гр-н (ідея сусп. договору). Згодом визнали можливість визначення такої згоди на основі позиції більшості (Е. де Ваттель). Тим самим застерігалася можливість конст. референдуму. З ін. боку, стверджувалося, що конституція може бути змінена лише спец, органом — установчими зборами, які мають відповідно реалізувати народний суверенітет (Е. Ж. Сьєйєс). Важливою була й ідея, за якою конституція могла бути змінена лише у спосіб, визначений самою конституцією (Ж. Ж. Руссо).

Зазначені ідеї, що становили первин, зміст У. в. т., знайшли своє відображення у перших конституціях. Вони були «найжорсткішими», адже порядок внесення змін до них був максимально ускладнений. Напр., конституцією Франції 1791 встановлювалося, що питання внесення змін може бути вирішене лише тоді, коли послідовно три склади Законод. зборів «висловлять одноголосне побажання» щодо їх необхідності. Заг. перегляд цієї конституції не передбачався, надміру складним був і визначений нею порядок внесення змін. Однією з «найжорстокіших» залишається конституція США 1787. У 19 ст. зміст У. в. т. було скориговано, у зв'язку з чим набула поширення практика прийняття конституцій парламентом.

Див. також Конституанта.

Літ.: Эсмен А. Общие основания конст. права. СПб., 1909; История бурж. конституционализма ХУН-ХМІІ вв. М., 1983.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази