Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow спар-страх arrow СТАРОДУБСЬКИЙ ПОЛК
   

СТАРОДУБСЬКИЙ ПОЛК

- адм.-тер. і військ, одиниця Гетьманщини у 2-й пол. 17—18 ст. Утв. 1663 на Стародубщині, яка ще 1654 стала авт. частиною Ніжинського полку, і очолювався наказними полковниками. С. п. було підпорядковано безпосередньо гетьманові. Центр — м. Стародуб (тепер Брянської обл., РФ). Сотенні міста: Стародуб, Почеп (у них бувало по 2 сотні), Баклан, Мглин, Новгород-Сіверський (за винятком 1668, коли був центром Новгород-Сіверського полку), Нове Місто (з 1713), Погар, Топаль, Шептаки. Полковники: П. І. Рославець (1663, 1668—72, 1673—76), І. Плотник (Терник; 1663—65), О. Острянин (1665-66), М. Небаба (1666-67), С. І. Многогрішний (Шумка, Шумейко; 1672—76), Т. Олексіїв (Олексійович; 1676—78, 1687-89), Ф. Л. Мовчан (16 78), Г. К. Коров-ка-Вольський (Коровченко, Карпович, Карпенко, Вольський; 1678—80), С. І. Самойлович (1680-85), Я. І. Самойлович (1685-87), М. А. Миклашевський (1690-1704; 1705-06), І. І. Скоропадський (1706—08), Л. І. Жоравка (Журавка; 1709-19), І. Л. Кокошкін (1723-24), І. І. Пашков (1724-28), О. І. Дуров (1730-34), А. П. Радищев (1734—41), Ф. Д. Максимович (1741-56), Я. Я. Борсук (1757-59), С. Ю. Кар-нович (1762-63), Ю. В. Хованський (1763-69), Я. В. Завадовський (1778—82) та ін. Досить часто в С. п. були наказні полковники. Деякі полковники згодом займали ін. високі посади в Гетьманщині: Г. К. Коровка-Вольський був ген. хорунжим (1672—77); М. А. Миклашевський — ген. хорунжим (1682), ген. осавулом (1683—90), наказним гетьманом (1706); 1.1. Скоропадський — гетьманом Лівобереж. України (1708-22).

На тер. С. п. значні зем. володіння належали Києво-Печерській лаврі. Стародуб, Почеп, Погар, Мглин і Новгород-Сіверський мали магдебурзьке право. Починаючи з 60-х pp. 17 ст. (після реформи патріарха Никона у Моск. д-ві), свої слободи в С. п. заснували переселенці-старообрядці (розкольники). За ревізією 1764 в полку було 7 050 виборних козаків, 18 107 під-помічників, 147 629 посполитих, різночинців та ін. У зв'язку з ліквідацією полково-сотенного устрою у Лівобереж. Україні С. п. 1782 перестав існувати. Його територію було включено до Новгород-Сіверського намісництва. 1783 на основі С. п. сформовано Стародубський 34-й драгунський полк.

Літ.: Лазаревський А. Описание старой Малороссии. Мат-лы для истории заселения, землевладения, управлення, т. 1. Полк Стародубский. К., 1888; Gajecky G. The Cossack Administration of the Hetmanate, v. 1. Harward, 1978; Дашкевич Я. Гетьм. Україна: Полки. Полковники. Сотні. Лівобережжя. «Пам'ятки України», 1990, № 2; Панашенко В. В. Полк, управління в Україні (серед. XVII-XVIII ст.). К, 1997.

Л. А. Сухих.

 

Схожі за змістом слова та фрази