Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow син-спад arrow СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ
   

СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ

- один з видів спадкування, визначених законом. За С. за з. майно померлого переходить до осіб, вказаних у законі. С. за з. настає у разі: відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини (ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України). Зак-во визначає коло спадкоємців за законом, до яких переходять права та обов'язки (спадщина) від фіз. особи, яка померла (спадкодавця), а також порядок їх переходу. ЦивК встановлює п'ять черг спадкоємців за законом і формує їх за ознакою шлюбу, сімейних та родин, зв'язків, а також надання матеріальної допомоги. В закликанні спадкоємців до спадкування встановлено принцип черговості. Кожна наст, черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців поперед, черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування нотаріально посвідченим договором або за рішенням суду (ст. 1258). Закон передбачає можливість спадкоємців впливати на черговість одержання права на спадкування (ст. 1259). Так, черговість одержання спадкоємцями права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтерес. спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере в ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині. Фіз. особа, яка є спадкоємцем за законом наст, черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала ін. допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорад. стані. За С. за з. спадкоємцями першої черги є діти спадкодавця, у т. ч. зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, а також той із подружжя, який його пережив, та батьки.

Дитиною померлого вважається дитина, яка народилася протягом не більш як 10-місяч-ного строку після його смерті (Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» 1999). До першої черги належать і усиновлений та його нащадки, і усиновлювач та його родичі, оскільки останні прирівнюються до родичів за походженням (ст. 1260). Усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті батьків усиновленого, ін. родичів за походженням за висхідною лінією. Батьки усиновленого та ін. родичі за походженням за висхідною лінією не спадкують за законом після смерті усиновленого та його нащадків.

Право на спадкування подружжя виникає лише за умови реєстрації шлюбу в держ. органах реєстрації актів цив. стану. В разі розірвання шлюбу один з подружжя, хто пережив іншого, права на спадщину після його смерті не має. Факт, непроживання разом подружжя, шлюб якого в установленому порядку розірваний не був, не позбавляє ін. подружжя права на спадкування майна померлого подружжя. До другої черги спадкоємців належать рідні брати і сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262). Право на спадкування як спадкоємець другої черги має усиновлений у разі смерті його брата, сестри за походженням, якщо за рішенням суду про усиновлення збережено прав, зв'язок між усиновленим та його братом і сестрою за походженням (ч. З ст. 1260). До третьої черги спадкоємців належать рідні дядько та тітка спадкодавця (ст. 1263 ЦивК). До четвертої черги належать особи, які проживали зі спадкодавцем однієї сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини (ст. 1264). Сім'ю становлять особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (ч. 2 ст. З Сімейного кодексу України). До п'ятої черги належать ін. родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів дальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п'яту чергу право на С. за з. одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як 5 років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або осн. джерелом засобів до існування (ст. 1265 ЦивК). Закон визначає коло спадкоємців за правом представлення. Вони займають місце спадкоємця, який належав до однієї з п'яти черг спадкоємців, але помер раніше спадкодавця (ст. 1266). Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, що належала б за законом їхній матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, що належала б за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, що належала б за законом їхній матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхній матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), коли б вони були живими на час відкриття спадщини. При спадкуванні за прямою низхідною лінією право представлення діє без обмеження ступеня споріднення. За правом представлення має право спадкувати і усиновлений у разі смерті його баби, діда за походженням, якщо за рішенням суду про усиновлення збережено прав, зв'язок між усиновленим та його бабою, дідом. Частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письм. угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або трансп. засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них (ст. 1267).

А. С. Олійник.

 

Схожі за змістом слова та фрази