Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow пер-план arrow ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
   

ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК

— адм.-тер. і військ, одиниця на Лівобереж. Україні з центром у м. Переяславі (тепер Переяслав-Хмельницький Київ. обл.). Утв. 1648. Попередником П. п. був полк реєстрових козаків, засн. у 30-х рр. 17 ст. У 1649 П. п. поділявся на 19 сотень: 14 з них мали назви від імені міст — сотен, центрів — Баришівка, Басань, Березань, Биків, Бориспіль (Баришполе), Вороньків, Гельмязів, Гоголів, Заворичі, Козелець, Морівськ (Му-ровськ), Остер, Переяслав (у різні роки в ньому було від 2 до 6 сотень), Яготин; інші 5 — від імен і прізвищ сотників (Романенкова, Івана Коваленка, Чекменева, Оверка Сидоровича, Івана Бабича). 1654 з П. п. до Київського полку відійшли Заворицька, Козелецька та Остерська сотні, а 1669 — Бобровицька, Гоголівська й Морівська. Є відомості, що сотенними центрами полку також були: Бубнів (Бубнове) з 1667 (1731 центр перенесено до Прохорівки), Буромль (можливо, 1665), Домонтів (з 1667), Золотоноша (з 1667), Ірклїїв (з 1663), Канівка (Канівці) з 1757, Кропивна (з 1667), Круки (Крукполе, згадка 1654), Ліплява (Ліпняве, 1667), Оржиця (1658—1668), Піщана (Піщане, з 1667). Все це були лівобережні сотні. На Правобережжі з 1667 існувала сотня з центром у Трахтемирові. За реєстром 1723 П. п. складався з 17 сотень, в яких було 2188 піших і 4512 кінних козаків.

Полковники: Ф. Лобода (1649—53), П. Тетеря (1653-58), І. Кульбака (1658), Т. Цицюра (1658-60), Я. Сомко (1660-62), А. Щуровський (1662—63), Д. Єрмолаєнко (1663—66), М. Хоменко (1666), Родіон (Дмитрашко) Раїч (1666-72, 1687-88), Войца (Василь, Вук) Сербии (1675-77, 1679-83), І. Лисенко (1677-79, 1689-90), Л. Полуботок (1683-87, 1689-90), Я. Головченко (1688), І. Мирович (1692-1706), С. Томара (1708-15), В. Танський (1726-34), В. Томара (1735-39), С. Сулима (1739-66), Г. Іваненко (1766-81). У 1648-49, 1715-26, а також в ін. роки були наказні полковники. П. Тетеря згодом став ген. писарем (1660—63) і гетьманом (1663—65). Наказними гетьманами були переяславські полковники: Я. Сомко (1660—63), Д. Єрмолаєнко (1665) та І. Мирович (1704); генеральними осавулами — І. Лисенко (1672-78), Л. Полуботок (1678-81), В. Сербии (1687-88). У 1663 до П. п. приєднано Іркліївський полк. 1781 полк ліквідовано, а його територію включено переважно до складу Київського намісництва.

Літ.: Gajecky G. The Cossack Administration of the Hetmanate, v. 1. Harvard, 1978; Дашкевич Я. Гетьм. Україна: Полки. Полковники. Сотні. Лівобережжя. «Пам ятки України», 1990, № 3; Історія укр. війська, т. 1. К., 1992; Смолій В. А, Степанков В. С. Укр. держ. ідея XVII—XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. К.. 1997.

Л. А. Сухих.

 

Схожі за змістом слова та фрази