Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow К-кел arrow КАЛЕНДАР
   

КАЛЕНДАР

[лат., букв. — боргова книга; у Давньому Римі боржники сплачували відсотки у перші дні місяців (ці дні називалися календами)| — система відліку часу, заснована на періодичності природ, явищ, зокрема рухові небес, тіл. Осн. типи існуючих К. базуються на таких одиницях часу: а) тропічний рік, тобто час, що проходить від одного весняного рівнодення до другого; він дорівнює 365 дням (добам) 5 год. 48 хв. 46,045 сек.; б) синодичний місяць — час, який минає від одного нового Місяця до наступного; триває 29 днів (діб) 12 год. 44 хв. 2,9 сек.; в) доба — час одного обертання Землі навколо своєї осі; прийнята в науці, техніці та побуті доба дорівнює 24 годинам.

Місячний К. передбачає відлік часу за фазами Місяця. Саме на основі періодичності циклу фаз Місяця у давнину в Україні виникла система вимірювання часу. В нар. укр. К. рік складався з 13 місяців, що збігалися з міс. фазами, і починався 1 або 9 березня за старим стилем. Єдиним К., в якому зміна календ, місяців пов'язана виключно зі зміною фаз Місяця, є мусульм. місячний К., т. з. Хідж-ра. Вимога, котра висувається до суто місячних К., є та, що початок календ, місяців повинен по можливості збігатися з моментом настання нового місяця. Мусульм. місячний К. сформувався у 7 ст.; літочислення у ньому ведеться від дня переселення пророка Мухамеда з Мекки до Медини (за юліанським К. — 16.VII 622, п'ятниця). У Хіджрі місяці мають почергово 29—30 діб. 12 місяців становлять 1 рік. Рік має 354 доби. З кожних 30 років 11 є високосними (355 діб). При накладанні Хіджри на європ. К. початок року переходить з однієї дати на іншу, оскільки місячний рік на 11 діб коротший за сонячний. В Афганістані, Іраку, Пакистані разом з місячною Хіджрою використовується і сонячна, запроваджена в 11 ст. В ній літочислення починається з 622, але в основі системи відліку лежить періодичність руху Сонця, а не Місяця; рік починається 21 березня. Місячний К. незручний для землероб, населення, оскільки не відображає змін пір року. Місячно-сонячний К. враховує як зміни міс. фаз, так і річний рух Сонця. Це досягається встановленням 13-го місяця. 19 сонячних років дорівнюють приблизно 235 місячним місяцям (цикл Метона), з них 12 років мають по 12 місячних місяців і 7 по 13. Такий К. використовувався у Вавилонії, Давньому Китаї, Іудеї, Давній Греції, Давньому Римі. Нині застосовується при встаноаіенні дня христ. Пасхи, а також в Ізраїлі, де літочислення ведеться від «створення світу» — 7.Х 3761 до н. е. В основі сонячного К. — видимий річний рух Сонця. Налічує 12 місяців (365 діб або 365 діб і 6 год.). Сонячний К. використовувався в Єгипті, деяких місцевостях Індії, Центр. Америці. Сучас. міжнародний К., шо бере свій початок від римського, — сонячний. До 46 до н. е. римляни користувалися місячно-сонячним К. За реформою Юлія Цезаря запроваджено відлік часу за рухом Сонця; новий сонячний К. (розроблений єгип. астрономом Созігеном) отримав назву юліанського. Тривалість року була встановлена в 365 днів. Щоб урахувати різницю в 1/4 дня, кожного 4-го року додавався 1 день. Він додавався завжди в 6-й день перед т. з. календами березня, тобто перед 1 березня. Таким чином, день 24 лютого, за нашим літочисленням, римляни рахували двічі, через що він називався у них двічі шостим (біссекстус). Рік із вставленим зайвим днем називався «біссекстиліус» (звідси -високосний). Рік починався 1 січня; з 153 до н. е. у цей день рим. консули та ін. магістрати набували своїх повноважень. Юліанський К. було визнано христ. церквою на І Вселен. (Нікейському) соборі (325). Нині його називають старим стилем. У 6 ст. виникає датування від Різдва Христового — т. з. ери Діонісія від імені рим. монаха Діонісія Молодшого, який вирахував, що 532 від Різдва Христового є 754 від заснування Риму. В Київ. Русі літочислення велося від «створення світу», віднесеного на 21.III 5509 до н. е.

3 14 ст. в Україні роки рахувалися також від Різдва Христового. Різниця між цими датами становила 5508 років. Календ, рік починався у цив. житті 1 березня, а в церковному — 1 вересня; тільки з кін. 15 ст. і цив., і церк. новий рік починався з 1 вересня. Від 1700 за наказом Петра І в Рос. імперії, у т. ч. в Україні-Гетьманщині, початок року перенесено на 1 січня. Тоді ж було введено лічбу років від Різдва Христового. За юліанським К. рік на 11 хв. 14 сек. більший за тропічний. Тому за кожні 128 років астроном, рівнодення відбувається на 1 день раніше, ніж це має бути за юліанським К. Так, у кін. 16 ст. весняне рівнодення припадало на 11, а не на 21 березня, як було встановлено І Вселен. (Нікейським) собором (325). Для усунення протиріччя рим. папа Григорій XIII у своїй буллі наказав наступну після четверга 4 жовтня 1582 п'ятницю вважати 15 жовтня. Згідно з григоріан. реформою, кожні 400 юліанських років скорочувалися на 3 дні (високосними вважалися лише ті роки повних століть, перші дві цифри яких діляться на

4 (1600, 2000, але не 1700, 1800, 1900). Протестант, і правосл. країни довго не визнавали григоріанський К., або новий стиль. Особливо гостра боротьба точилася в Україні. Правосл. діячі (Герасим Смотрицький, В. Сурозький, Стефан Зизаній та ін.) засуджували григоріанський К., введений Польщею 1583, з догмат, та обряд, погляду. Юліанського К. дотримувалися і українці, які прийняли унію. Григоріанський К. є офіційним у Росії з 14.ІІ (1.ІІ за старим стилем) 1918, а в Україні (за законом УЦР про встановлення нового стилю від 12.ІІ 1918) з 1 .III (16.ІІ за старим стилем) 1918. Згідно зі ст. 92 Конституції України 1996 «одиниці ваги, міри і часу» встановлюються «виключно законами України». Григоріан. К. має низку вад: різна тривалість календ, місяців (від 28 до 31 дня); невпорядкованість чергування місяців різної тривалості; квартали (чверті року) мають різну тривалість (від 90 до 92 днів); перше півріччя завжди менше другого (на 3 дні у звичайному році та на 2 дні — у високосному); початок року, місяців та ін. визначні дні припадають на різні дні тижня; кількість роб. днів у місяцях різна: від 23 до 27 за 6-денного і від 19 до 23 за 5-денного роб. тижня. Різниця між юліанським і григоріанським К. зростає: у 16—17 ст. вона становила 10 днів, у 18 - 11, у 19 ст. - 12, у 20 і 21 ст. - 13; у 22 ст. становитиме 14 днів і т. д.

Літ.: Идельсон Н. История календаря. Ленинград, 1925; Россовская В. А. Календ, даль веков. М.—Ленинград, 1936; Селешников С. И. История календаря и его предстоящая

реформа. Ленинград, 1962; Климишин І. А. Календар природи і людини. Л., 1975; Бикерман Э. Хронология Древнего мира. М., 1975.

В. В. Бушанський.

 

Схожі за змістом слова та фрази