Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow С-сим arrow САН-МАРИНО
   

САН-МАРИНО

Республіка Сан-Марино (San Marino, Repubblica di San Marino) — д-ва, розташована на Пд. Європи, на Апеннінському п-ві; анклав на тер. Італії. Тер. — 61,2 км2. Нас. — 27,73 тис. чол. (2002, оц.): санмаринці. Столиця — м. Сан-Марино. Адм.-тер. поділ — 9 муніципій. Держ. мова — італійська. Грошова одиниця — евро.

Нац. свято — День заснування Республіки (3 вересня). С.-М. вважається найдавнішою із сучас. держав Європи. За переказами, її заснував у 301 каменяр, християнин Марино, який знайшов там притулок, рятуючись від реліг. переслідувань. Уперше назва «Республіка Сан-Марино» зустрічається у док-тах 10 ст. Перше держ. уложення належить до 1263, а 1291 незалежність С.-М. визнав папа римський Микола IV. Три

Державний герб Сан-Марино - leksika.com.ua

валий час С.-М. була спочатку комуною, а згодом — феод, містом-державою. 1652 велика рада, яка раніше була зібранням старшин сімей, набула характеру виб. представн. органу. У нові часи сан-маринська державність зберігалася практично безперервно. 1862 було укладено договір з Італією «про дружбу і захист з боку італійського короля» і відмову від відповід. зв'язків з ін. д-вами. Сучасна С.-М. перебуває у тісних політ, та екон. зв'язках з Італією.

Писаної, систематиз. конституції С.-М. не має. 8.Х 1600 було прийнято правовий статут Республіки Сан-Марино, частина змісту якого була присвячена питанням організації держ. владування. Цей акт (зі змінами) чинний і сьогодні. 8.VIІ 1974 на основі проекту, розробленого спец, комісією, парламент країни прийняв декларацію прав громадян та основних принципів державного устрою Сан-Марино. У сукупності названі два акти і є реальною конституцією С.-М. Нею, по суті, запроваджено парлам.-респ. форму держ. правління. Згідно зі ст. З декларації «Великій генеральній раді належить функція політичного курсу і здійснення законодавчої влади». До складу ради, яка фактично є парламентом, входять 60 членів, обраних шляхом заг. і прямих виборів строком на 5 років за пропори, виб. системою. Велика ген. рада з власного складу формує уряд — державний конгрес, якому належить викон. влада. Держ. конгрес політично відповідальний перед парламентом. Рада також з власного складу строком на 6 міс. обирає двох капітанів-регентів, які «здійснюють функції глави держави відповідно до принципу колегіальності» (ст. З декларації). Не допускається повторне обрання на посади (пости) капітанів-регентів одних і тих самих осіб протягом 3 років. Капітани-регенти уповноважені видавати декрети, що мають силу закону, які протягом 3 міс. повинні бути затверджені парламентом. Вищим судом є Рада дванадцяти, члени якої обираються на 6 років парламентом зі свого складу. Судову владу здійснюють комісіонери з адм., цив. та крим. справ. С.-М. - член ООН з 1992, член РЄ з 1988. Дип. відносини України з С.-М. встановлено

30.Х 1995. В. М. Шаповал.