Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow кен-комен arrow КИЇВ
   

КИЇВ

— столиця, політ., адм., культур., істор., наук.-осв. і духовний центр України. Є місцем розташування резиденції глави держави — Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, вищих судових органів, центральних органів виконавчої влади, дипломатичних представництв іноз. держав і міжнар. організацій в Україні, Київ, міської та обл. рад і Київ, міської та обл. держ. адміністрацій, відповідних органів викон. влади та місц. самоврядування. Розташований на обох берегах середньої течії Дніпра. Тер. — 836 км2. Поділяється на 14 районів: Ватутінський, Дарницький, Дніпровський, Жовтневий, Залізничний, Ленінградський, Мінський, Московський, Печерський, Подільський, Радянський, Старокиївський, Харківський, Шевченківський. Нас. — понад 2,628 млн. чол. (2000). За літописом місто заснував полянський князь Кий разом зі своїми братами Щеком і Хо-ривом та сестрою Либіддю (звідси назви київ, гір Щекавиці та Хоревиці й річки Либідь). Згідно з археол. даними, виникнення міста як центру давньослов'ян. племені (союзу племен) полян датується 2-ю пол. 5 ст. — 1-ю пол. 6 ст. Уперше згадується у давньорус. літописі «Повість временних літ» під 862, коли тут князювали Аскольд і Дір. На той час К. об'єднав навколо себе східнослов'ян. племена полян,

Герб Києва - leksika.com.ua

древлян, сіверян, уличів, тиверців та ін. і став стольним градом великої середньовічної д-ви — Київської Русі. Про її могутність свідчили вдалі військ, походи проти Візантії, які закінчувалися підписанням з нею вигідних для К. договорів 860 і 874. У 9—10 ст. у К. правили Олег, Ігор, Ольга, Святослав та ін. князі. Були укладені нові договори К. з Константинополем (911, 944). Зав'язуються взаємини із Зх. Європою 959, коли княгиня Ольга відправила послів до нім. короля Отгона І (згодом — засновника Священної Римської імперії германської нації).

Найб. розквіту К. досяг за князювання Володимира Великого (980—1015). Під час його правління Русь прийняла християнство. У цей час розбудовано т. з. Верхнє місто (за літописом — Гора), споруджено гол. храм д-ви — Десятинну церкву. Для розвитку К. і зміцнення військ.-політ, та екон. могутності д-ви багато зробили великі київ, князі Ярослав Мудрий (1019—54) і Володимир II Мономах (1113— 25). К. став одним з найб. міст Європи. Було збудовано Софійський собор, Золоті Ворота, засновано Києво-Печерську лавру. Створено перший давньорус. кодекс законів Ярослава Мудрого під назвою «Руська Правда», «Статут Володимира Мономаха» та ін. правові збірники.

Близько серед. 12 ст. К. внаслідок міжкнязів. чвар втратив значення політ, центру д-ви і став центром Київського князівства. У грудні 1240 К. був захоплений і зруйнований монг.-татар. завойовниками хана Батия. 1362 Київ, князівство як васальне увійшло до Великого князівства Литовського. 1471 місто стало центром Київського воєводства. В 1494—97 К. одержав магдебурзьке право. За Люблінською унією 1569 він опинився у складі Польщі. Жителі міста брали активну участь у Нац.-визвольній війні укр. народу під проводом Б. Хмельницького. Після Переяславської ради 1654 К. увійшов до складу Моск. царства. Місто було адм. центром Київської губернії (1708—81), Київського намісництва (1781—96), а з 1797 і до 1925 — знову Київ, губернії. 1835 у К. було скасоване магдеб. право та запроваджено загальну для Рос. імперії систему міського управління. У 20-х рр. 19 ст. у К. відбувалися з'їзди Південного товариства (майб. декабристів). У 1845—47 тут діяло Кирило-Мефодіївське братство, в 1856-63—Харківсько-Київське таємне т-во. 1861 студенти-українці Київ, ун-ту св. Володимира

Київ. Панорама міста - leksika.com.ua

В. Б. Антонович, М. В. Лисенко, Т. Р. Рильський та ін. утворили нац.-культур, і громад.-політ, осередок — громаду. «Стара громада», що виникла на її основі, стала центром укр. громад.-культур. життя у 70—90-х рр. 19 ст. (до неї входив і М. П. Драгоманов). Водночас розгорнули рев. діяльність орг-ції народників — «Київська комуна» (1873—74), пд.-зх. група партії «Народна воля» (1884) тощо. В умовах політ, пожвавлення кін. 90-х рр. 19 ст. з'являється низка укр. нелег. організацій: Братство тарасів-ців (1891—98), Загальна укр. безпартійна дем. орг-ція (1897-1904) та ін. 1900 у К. виникла Рев. укр. партія. Того ж року відбулися масові сходки і виступи студентів Київ, ун-ту св. Володимира проти поліц. режиму у вищих навч. закладах. У період рос. революції 1905— 07 К. був одним з центрів рев. руху в Україні. Особливе значення мало утворення Т-ва укр. поступовців (1908).

Після перемоги Лют. революції 1917 в Росії у К. 4(17). III 1917 було утв. Українську Центраіь-ну Раду на чолі з М. С. Грушевським. 7(20).XI 1917 3-м Універсалом УЦР утверджено Українську Народну Республіку. 22.1 1918 4-м Універсалом утверджено самостійність і незалежність УНР. Паралельно - з 3(16).Ш 1917 - в К. діяла рада роб. депутатів. 26.1(8.11) 1918 УЦР і уряд УНР під тиском більшов. військ змушені були залишити К. 1.111 1918 до міста повернулася Центр. Рада, підтримана нім. військами. 29.IV 1918 проголошена Українська Держава гетьмана П. П. Скоропадського. Після повалення гетьм. режиму 19.XII 1918 у К. встановилася влада Директорії УНР. 21.1 1919 на Софійському майдані відбувся Акт соборності УНР і ЗУНР (Акт злуки). 5.ІІ 1919 у місті було встановлено рад. владу. 31 .VIII— 16.ХІІ 1919 К. тимчасово перебував у руках денікінців, а 6.У-12.УІ 1920 - білополяків. 12.VI 1920 в К. утвердилася рад. влада.

Після ліквідації з 1 .VI11 1925 губерній К. став центром Київського округу, а з 9.11 1932 — Київської області. 22.1 1934 до К. було перенесено з Харкова столицю України. 24.VI 1934 сюди переїхали ЦК КП(б)У і уряд республіки. На поч. Вел. Вітчизн. війни К. витримав 73-денну оборону. В її ході загинули сотні тисяч захисників міста, багато потрапило в полон. 19—20.IX 1941 К. окупували нім.-фаш. війська. Адм. владу в ньому здійснювали міська управа та нім. комендатура. Фашисти знищили 200 тис. мирних жителів К., насильно вивезли до Німеччини 100 тис. киян, зруйнували понад 800 підприємств, понад 40 % житл. фонду. 6.XI 1943 війська 1-го Укр. фронту визволили К. від фаш. загарбників. Місто було відроджено з руїн, почало швидко розвиватися. 21.VI 1961 встановлено медаль «За оборону Києва»,

8.У 1965 К. удостоєний звання «Місто-герой» (з врученням медалі «Золота Зірка»). 1982 засновано медаль «В пам'ять 1500-річчя Києва». Столиця УРСР отримала статус міста респ. підпорядкування. К. відіграв провідну роль у становленні незалежної України. Саме в К. ВР України ухвалила Декларацію про державний суверенітет України 1990, затвердила Акт проголошення незалежності України 1991, прийняла Конституцію України 1996. У 1997 КМ України затвердив Держ. програму соціально-екон. розвитку К. на період до 2010. К. має договори про співробітництво з багатьма містами світу, є членом і співзасновником ряду міжнар. міжмуніцип. організацій: Всесв. союзу міст-героїв — жертв війни, Всесв. ліги істор. міст, Конференції столиць причорномор. держав та ін. З 1987 він є асоційованим членом Всесв. федерації міст-побратимів. Сучас. правовий статус К. регулюється Конституцією України, Законами «Про місцеве самоврядування в Україні» (1997) та «Про столицю України — місто-герой Київ» (1999). Ост. закон, зокрема, визначає спец, статус К. як столиці України та особливості здійснення тут викон. влади і місц. самоврядування. Органи місц. самоврядування і викон. влади в К. забезпечують у межах своїх повноважень здійснення містом таких функцій: створення належних умов для діяльності у місті Президента України, ВР України, КМ України, центр, органів держ. влади, офіц. представництв іноз. держав і міжнар. організацій, установ і закладів науки, освіти, охорони здоров'я, культури і спорту, місцем розташування яких відповідно до зак-ва визначено К.; вирішення питань щодо розміщення центр, органів, які утворюються Президентом України, ВР України та КМ України, а також дип. представництв, консульств іноз. держав і представництв міжнар. організацій в Україні; надання на договір, засадах комунал., інж., соціально-культур., трансп., інформ. та ін. послуг держ. органам, дип. представництвам іноз. держав, представництвам міжнар. організацій, розміщеним у К.; взаємодія з Президентом України, ВР України та КМ України при розробленні та здійсненні ними заходів, програм та проектів, що зачіпають інтереси столиці; здійснення заходів щодо збереження та відновлення пам'яток історії, культури, релігії, архітектури і містобудування, заповід. та природ, зон і ландшафтів, що мають нац. значення; виконання К. ін. функігій міста, передбачених у зак-ві України, специфічних для функціонування столиці д-ви. Місц. самоврядування у К. здійснюється тер. громадою міста як безпосередньо, так і через Київ, міську раду, районні ради та їх викон. органи. Система місц. самоврядування включає: тер. громаду міста, міського голову, міську раду, викон. орган міської ради, районні ради, викон. органи районних у місті рад, органи самоорганізації населення. Усе нас. К. належить до тер. громади, члени якої мають право організовувати і брати участь у зборах гр-н за місцем проживання, ініціювати розгляд у міській раді будь-якого питання місц. самоврядування, створювати органи тер. самоорганізації тощо.

Київ, міський голова обирається нас. міста шляхом прямих виборів відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (1998). Його повноваження визначаються Законами «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про столицю України — місто-герой Київ». До них, зокрема, належать повноваження голови брати участь у: підготовці проектів законів України, актів Президента України і КМ України, відповідних програм, що стосуються К.; вирішенні питань щодо проведення у місті заходів загальнодерж. та міжнар. характеру; засіданнях КМ України з правом дорадчого голосу при розгляді питань, що стосуються столиці України; вирішенні питань щодо розміщення у К. держ. органів, представництв ін. держав та міжнар. організацій, а також у протокол, заходах, що стосуються К. Крім того, київ, міський голова: вносить на розгляд Президента України, КМ України проекти нормат.-правових актів та ін. пропозиції з питань, що стосуються К. як столиці України; вносить до відповідних органів викон. влади пропозиції щодо передання до сфери управління Київ, міської ради, передачі або продажу в комунал. власність тер. громади міста чи районів у місті підприємств, організацій, установ, їх структурних підрозділів та ін. об'єктів, що належать до держ. або ін. форм власності, а також часток (акцій, паїв), що належать д-ві в акц. т-вах, розташованих на тер. К., якщо вони мають важливе значення для забезпечення виконання К. столич. функцій; дає згоду на призначення та звільнення керівників підприємств і міських органів викон. влади подвійного підпорядкування; погоджує питання щодо створення, перепрофілювання або ліквідації підприємств та організацій загальнодерж. значення, розташованих на тер. міста, тощо. Представн. органом місц. самоврядування у К. є Київ, міська рада. Порядок її формування та повноваження визначаються Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про столицю України — місто-герой Київ». Викон. органом міської ради є секретаріат, який очолює заст. міського голови — секретар міської ради. Секретаріат здійснює орг., правове, інформ., аналіт., матеріально-тех. забезпечення діяльності ради, її органів, депутатів, сприяє здійсненню міською радою взаємодії з міською держ. адміністрацією та районними радами в К.

Дорадчим органом Київ, міської ради є її президія. Вона попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, які передбачається внести на розгляд ради. Рішення президії мають рекомендац. характер. До її складу входять: міський голова, його заст. по роботі в раді, голови пост, комісій ради, уповноважені представники депут. груп і фракцій. Президія діє на основі положення про неї, що затверджується Київ, міською радою. Районні ради у К. формуються відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про столицю України — місто-герой Київ». Вони створюють підзвітні їм викон. органи. Голова, заст. голови районної ради обираються радою з числа її депутатів у межах строку повноважень ради. Матеріальною і фін. основою місц. самоврядування у К. є рухоме і нерухоме майно, доходи місц. бюджетів, ін. кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або перебувають в її підпорядкуванні. Д-ва забезпечує здійснення К. столичних функцій шляхом: виділення окр. рядком у Державному бюджеті України коштів на здійснення К. столичних функцій (нецільове використання коштів на ці функції неприпустиме); затвердження стабільних, не менш ніж на два роки, бюдж. показників взаємовідносин Держ. бюджету України і бюджету К.; надання субвенцій, виділення необхідних ресурсів для виконання програм, проектів та на ін. витрати, пов'язані зі здійсненням містом функцій столиці; компенсації на підставі угод витрат, пов'язаних з використанням центр, органами держ. влади, представництвами іноз. держав і міжнар. організацій та ін. органами, місцем розташування яких зак-вом визначено столицю України, зем. ділянок, будівель, споруд, наданням комунальних послуг тощо; передачі в комунал. власність тер. громади К. майна підприємств, установ, організацій та ін. об'єктів держ. власності, а також часток (акцій, паїв), що належать д-ві в акц. госп. т-вах, які розташовані у К.; надання держ. гарантій на інвестиції, що залучаються на розвиток інфраструктури міста; надання органам викон. влади та органам місц. самоврядування урядових телекому-нікацій та каналів зв'язку, необхідних для здійснення функцій столиці; надання власного загальноміського ефірного телевізійного, а також загальноміського радіоканалу, каналу кабельного телебачення. Тер. громаді К. в установленому законом порядку за поданням Київ, міської ради компенсуються: витрати, збитки, завдані їй під час проведення заходів загальнодерж. та міжнар. характеру, а так само шкода, заподіяна внаслідок надзв. ситуацій з вини суб'єктів, підпорядкованих органам держ. влади. Законом «Про столицю України — місто-герой Київ» врегульовано взаємовідносини органів місц. самоврядування та органів викон. влади (держадміністрації) К. і Київ, області. Передбачено, що ці органи будують свої взаємовідносини на договір., компенсац. та інших, визначених чинним зак-вом, засадах і в межах своєї компетенції. Вони, зокрема, забезпечують: 1) виділення земельних ділянок, будинків, споруд і нежилих приміщень органам виконавчої влади і місц. самоврядування Київ, області, місцем знаходження яких в установленому порядку визначено К., а також підприємствам, установам і службам, що забезпечують їх функціонування; 2) участь органів викон. влади та місц. самоврядування області у розробленні та реалізації спільних проектів, цільових програм розвитку, заходів щодо охорони довкілля, планів використання труд, ресурсів, буд-ва автомоб. шляхів, систем зв'язку, об'єктів інж.-комунал. призначення тощо. Органи і посад, особи місц. самоврядування, держадміністрацій К. та районів несуть відповідальність за наслідки своєї діяльності (бездіяльності) у встановленому законом порядку. Тер. громада К. має герб, прапор та ін. символіку. Райони в місті можуть мати власну символіку. Зміст, опис, порядок використання символіки визначаються Положенням про символіку, яке затверджується відповідно міською та районними в місті радами. Див. також Київська міська державна адміністрація.

Літ.: Шероцкий К. Киев. К., 1917; Греков Б. Д. Київ. Русь. К., 1951; Історія міст і сіл Укр. РСР. Київ. К, 1968; Київ. К., 1981; Історія Києва, т. 1-3. К, 1986-87; Грушевський М. С. Нарис історії Київ, землі від смерті Ярослава до кін. XIV ст. К., 1991; Берлинський М. Ф. Історія міста Києва. К, 1991; Максимович М. О. Киевъ явился градомъ великимъ. Вибр. українозн. твори. К., 1994; Толочко П. П. Київ. Русь. К., 1996; Звід пам'яток історії і культури України. Київ, кн. 1,ч. І. К., 1999.

Ю. С. Шемшученко.

 

Схожі за змістом слова та фрази