Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow зат-зміш arrow ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА
   

ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА

- ділянка землі, яка має фіксовану площу, межі і місцезнаходження, а також характеризується відповідним якісним складом і правовим статусом. Як об'єкт права власності або права користування 3. д. повинна бути індивідуалізована в натурі (на місцевості). Індивідуалізуючими ознаками 3. д. є вказівки на її конкр. розмір (площу) і місцезнаходження, що наводяться у рішеннях чи постановах про придбання 3. д. у власність або надання її в користування, а також у цив.-правових угодах, які регулюють перехід прав на 3. д. Саме право власності або право користування конкр. 3. д. може виникнути і здійснюватися лише щодо 3. д., місцезнаходження і межі якої на місцевості точно відомі або ж визначаються у встановленому порядку. Земельний кодекс України (ст. 22) забороняє використання 3. д.

(в т. ч. на умовах оренди) до встановлення меж ділянки в натурі (на місцевості) і одержання док-та, який посвідчує це право. Право власності або право пост, користування 3. д. посвідчується держ. актами, які видаються і реєструються сільс, селищ., міськ. та районними радами. Держ. акт на право колект. власності на землю видається ко-лект. сільськогосп. підприємству, сільсько-госп. кооперативу, сільськогосп. акц. т-ву із зазначенням розміру земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, т-ва, у колект. власності гр-н. До держ. акта додається список цих гр-н. Право тимчас. користування землею (у т. ч. на умовах оренди) оформляється договором. 3. д. як об'єкт права власності чи права користування завжди має чітке цільове призначення. Вона передається у власність чи надається у користування для відповідної цілі (розміщення об'єктів, проведення різного роду робіт, експлуатації корисних властивостей землі тощо).

Розміри 3. д., які можуть перебувати у власності або в користуванні, строго нормуються. У зем. зак-ві, як правило, вказуються лише макс. розміри 3. д., що можуть перебувати у власності або в користуванні, зокрема гр-н. Літ: Титова Н. Земля як об'єкт правового регулювання. «Право України», 1998, № 4.

М. В. Шульга.

 

Схожі за змістом слова та фрази