Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow право оп-прим arrow ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ
   

ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

- система орг.-прав. заходів для забезпечення підприємств, установ, організацій кадрами працівників та надання допомоги гр-нам в отриманні роботи. Згідно зі ст. 8, 18 Закону України «Про зайнятість населення» (1991, з наст, змінами і доп.) П. здійснюється гр-нами самостійно шляхом звернення до підприємства, установи, організації, індивідуального сел. (фермерського) г-ва і до ін. роботодавців або при безоплат. сприянні державної служби зайнятості чи за сприяння суб'єктів підприєм. діяльності, що надають платні послуги з П. Іноз. гр-ни та особи без громадянства, крім найнятих відповідно до угоди про розподіл продукції, які прибули в Україну на визначений строк, одержують право на П. лише за наявності в них відповід. дозволу, виданого держ. службою зайнятості України, якщо інше не передбачено міжнар. договорами

України. П. в Україні іноземців, найнятих інвестором у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції, здійснюється без отримання дозволу на П. Для деяких категорій населення працездат. віку, які потребують соціального захисту і не здатні конкурувати на ринку праці, зак-вом України встановлено дод. гарантії П. Так, згідно зі ст. 197 КЗпП України, ст. 7 Закону «Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні» (1993), ст. 5 Закону «Про зайнятість населення» працездатній молоді — гр-нам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у загальноосв., профес. навч.-виховних та вищих навч. закладах, завершення профес. підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військ, або альтернат, (невійськової) служби гарантується надання першого роб. місця на строк не менше 2 років. 2-річний строк першого роб. місця обчислюється з урахуванням часу роботи молодого гр-нина до призову на строкову військ, або альтернат, (невійськову) службу. Молодим спеціалістам — випускникам держ. навч. закладів, потреба в яких раніше була визначена держ. замовленням, гарантується надання роботи за фахом на період не менше 3 років у порядку, визначеному КМ України. Законом «Про зайнятість населення» (ст. 5) також встановлено дод. гарантії П.: жінок, які мають дітей віком до 6 років; одиноких матерів, які мають дітей віком до 14 років або дітей-інвалідів; молоді, дітей (сиріт), котрі залишилися без піклування батьків, а також осіб, яким виповнилося 15 років і які за згодою одного з батьків або особи, котра їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу; осіб передпенсійного віку (чоловіків по досягненні 58 років, жінок — 53 років); осіб, звільнених після відбуття покарання або примус, лікування. Для П. осіб, які мають зазначені дод. гарантії, місцеві держ. адміністрації, викон. органи відповід. рад, за поданням центрів зайнятості, бронюють на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, з чисельністю понад 20 чоловік до 5 % заг. кількості роб. місць за роб. професіями, в т. ч. з гнучкими формами зайнятості. Порядок такого бронювання роб. місць в Україні визначений Положенням про порядок бронювання на підприємствах, в організаціях і установах роб. місць для працевлаштування гр-н, які потребують соціального захисту (затв. КМ України 27.IV 1998).

Зак-вом України окремо встановлено гарантії П. інвалідів. Згідно зі ст. 18—20 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів» (1991, з наст, змінами і доп.) П. інвалідів здійснюється центр, органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місц. самоврядування, громад, орг-ціями інвалідів. П. інвалідів забезпечується встановленням для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності й господарювання нормативу роб. місць у розмірі 4 % від заг. чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік — у кількості одного роб. місця, якщо інше не передбачено законом. Підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності й господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша за встановлений норматив, повинні щороку сплачувати відповід. відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штраф, санкції, розмір яких визначено законом.

А. Ю. Бабаскін.