Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow конс-корон arrow КОНСТИТУЦІЯ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ 1920
   

КОНСТИТУЦІЯ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ 1920

— основний закон Чехословацької Республіки, утвореної після розпаду Австро-Угорської імперії 1918. Прийнята Тимчасовими нац. зборами 29.ІІ 1920 і набула чинності 6.III 1920. Складалася з Урочистої преамбули, Вступного закону до Конст. хартії Чехословац. Республіки, Конст. хартії Чехословац. Республіки, Закону про принципи мови Чехословац. Республіки. Конституція закріплювала парлам. лад у Чехословаччині на принципах поділу влади на законод., викон. і судову. Законод. влада належала двопалат. парламенту — Національним зборам у складі палати депутатів (300 членів; обиралися на 6 років) і сенату (150 членів; обиралися на 8 років). Парламент обирався на основі заг., прямого, рівного, таємного і пропорційного виб. права. Активне виб. право для виборців до палати депутатів поширювалося на гр-н віком понад 21 рік, для виборців до сенату — відповідно понад 26 років. Викон. влада була поділена між урядом (радою міністрів) і главою д-ви (президентом). Права президента визначалися конституцією. Президент обирався Нац. зборами строком на 7 років і міг бути обраним вдруге. Він представляв д-ву у зовн. зносинах, мав право укладати і ратифікувати міжнар. конвенції (за згодою парламенту). Він проголошувався верх, головнокомандувачем збройних сил республіки, наділявся правом призначати і звільняти мінісфів, скликати і розпускати парламент, повертати на перегляд схвалені парламентом закони із своїми зауваженнями, бути присутнім і головувати на засіданнях РМ, вимагати від міністрів письм. доповідей тощо. Уряд мав подвійну підпорядкованість: парламенту й президенту. Суд. влада здійснювалася незалеж. судами на чолі з Верх, судом. Розділом V «Права, свободи та обов'язки громадян» закріплювалися: рівність усіх гр-н республіки перед законом незалежно від походження, громадянства, мови, раси та релігії; свобода особи, друку, зборів, спілок, совісті та віросповідання; недоторканність житла. Особливе місце посідало положення про право нац. меншин користуватися рідною мовою у держ., муніцип., фомад. організаціях і установах, а також у школах. Окремо (параграф 3) визначалося правове становище Підкарпатської Русі (автономія, право на власний сейм, представництво в Нац. зборах Чехословац. Республіки). К. Ч. 1920 діяла до 1948.

Літ.: Конституції бурж. країн. К., 1936; Ванечек В. История гос-ва и права Чехословакии. М., 1981.

В. Д. Гончаренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази