Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow пер-план arrow ПЕРЕВЕДЕННЯ НА ІНШУ РОБОТУ
   

ПЕРЕВЕДЕННЯ НА ІНШУ РОБОТУ

- зміни у прав, статусі працівника, що здійснюються шляхом встановлення ін. необхідних умов трудового договору або переукладання труд, договору в цілому. Принцип добровільності вибору роду занять і професії при П. на і. р. з ініціативи роботодавця обов'язково вимагає отримання згоди працівника. При зміні умов труд, договору розрізняють такі види переведення: П. на і. р. на тому ж підприємстві, в тій же установі, організації; переведення на роботу в ін. місцевість разом з підприємством, установою, організацією; зміна істотних умов праці при продовженні тієї ж роботи за відсутності змін в організації в-ва та праці.

У випадку переведення працівника на ін. роботу на тому ж підприємстві змінюється його труд, функція, тобто обумовлена в труд, договорі робота за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, що позначається на змісті та обсязі прав і обов'язків працівника. Заг. визначення змісту труд, функцій працівників міститься у Класифікаторі професій, затв. Держкомстатом України 1995. Довідниках кваліфікаційних характеристик професій працівників. Дальша конкретизація труд, функцій проводиться у посад, інструкціях службовців, технол. картах робітників, у локальних нормативних актах і узгоджується у труд, договорі.

Переведення на роботу в ін. місцевість відбувається тоді, коли змінюється місцезнаходження роботи працівника у зв'язку з переміщенням підприємства, установи, організації в інший нас. п. чи доручається робота в іншому (від місцезнаходження роботи) нас. п. Згода працівника на таке переведення є обов'язковою, якщо виконання роботи у різних місцевостях не було обумовлене у труд, договорі (робота вахтовим методом, торг, агентом тощо). Відмова працівника від переїзду в ін. місцевість разом з підприємством, установою, організацією є підставою для його звільнення за п. 6 ст. 36 КЗпП України. Якщо такий переїзд не відбувається, працівник не може бути звільнений у зв'язку з відмовою від переведення. При переведенні на роботу в ін. місцевість працівникам гарантується право на відшкодування витрат та одержання ін. компенсацій, пов'язаних з переїздом (ст. 120 КЗпП). Переведення працівника на ін. підприємство, в ін. установу, організацію, хоча б і для виконання тієї самої роботи, означає зміну труд, договору в цілому — припинення труд, правовідносин з одним роботодавцем і вступ на роботу до іншого.

До окремого виду переведення можна віднести зміну істотних умов праці при продовженні тієї ж роботи, тобто за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, за відсутності змін в організації в-ва та праці. Ст. 32 істотними умовами праці визначає системи та розміри оплати праці, пільг, режим роботи, встановлення або скасування неповного роб. часу, суміщення професій, зміну розрядів, найменування посад та ін. У цілому під істотними умовами праці слід розуміти умови, передбачені зак-вом про працю, локальними нормат. актами та договорами про працю. У разі змін в організації в-ва та праці (напр., раціоналізація роб. місць, введення нових форм організації праці, впровадження передових методів, технологій тощо) зміна істотних умов праці при продовженні тієї ж роботи не вважається переведенням. Тому згода працівника в ост. випадку не передбачається, однак роботодавець зобов'язаний попередити працівника про такі зміни за 2 місяці, а в разі відмови працівника від продовження роботи труд, договір припиняється за п. 6 ст. 36. За тривалістю розрізняють переведення тимчасові й постійні. Значення такого поділу полягає у тому, що роботодавець наділений правом тимчас. переведення працівника на ін. роботу без його згоди у випадках, передбачених зак-вом. Такими випадками, згідно зі ст. 33 є необхідність відвернення або ліквідації наслідків стих, лиха, епідемій, епізоотій, вироб. аварій, а також ін. обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи норм, життєві умови людей.

Поряд з можливістю тимчас. переведення працівника на ін. роботу без його згоди д-вою встановлено ряд гарантій у вигляді заборони його застосування: до працівника, якому ця робота протипоказана за станом здоров'я (навіть за його згодою); до вагітних жінок, жінок, які мають дитину-інваліда або дитину віком до 6 років; до осіб віком до 18 років без їх згоди. Оплата праці в разі такого переведення здійснюється на рівні, не нижчому, ніж на поперед, роботі.

Від переведення працівника на іншу роботу відрізняють переміщення його на тому ж підприємстві або в установі на ін. робоче місце, в ін. структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на ін. механізмі або агрегаті в межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої труд, договором. У цьому випадку згода працівника не потрібна. Обмеження такого переміщення встановлюються у зв'язку з неможливістю виконання роботи за станом здоров'я працівника. Крім того, вважається, що таке переміщення повинно бути вмотивованим. У випадках, коли робоче місце працівника було обумовлене в труд, договорі, доцільно отримувати згоду на його переміщення.

Переведення можуть набувати такої форми, як ротація кадрів, що передбачає можливість для органів управління відповід. держ. структур на власний розсуд вирішувати питання кадрового забезпечення шляхом переведення службовців на ін. роботу без обов'язкового отримання згоди останніх. Такий механізм поширений у країнах, що розглядають правовідносини на держ. службі в межах впливу тільки норм адм. права і не визнають їх труд, природу. Застосування цього поняття в Україні характерне для регулювання правовідносин, що складаються при проходженні служби у військових формуваннях.

Літ.: Прокопенко В. І. Трудове право України. X., 1998; Карпенко Д. О. Труд, право України. К., 1999; Зак-во України про працю. 36. нормат. актів, кн. 1-3. К.. 1999: Стичинський Б. С, Зуб I. В., Ротань В. Г. Наук.-практ. коментар до зак-ва України про працю. К.. 2000; Класифікатор професій. К.. 2001.

І. П. Лаврінчук.

 

Схожі за змістом слова та фрази