Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Л arrow ЛАНДМІЛІЦІЯ
   

ЛАНДМІЛІЦІЯ

(від нім. Land — земля, країна, держава і лат. militia — військо), ландміліцькі полки — вид поселен, військ у Росії у 18 ст., призначений для оборони держ. кордонів країни. Засн. 1713 указом імп. Петра І для захисту Лівобереж. України від кримських і ногайських татар. За цим указом з числа служилих козаків і служилих людей було сформовано 5 Л., що стали залогами укріплень Бєлгородської лінії. 1731 у зв'язку з буд-вом Укр. лінії Л. була збільшена до 20 Л. (14 кінних і 6 піхотних), особовий склад яких був укомплектований з однодворців Бєлгородської і Воронезької губерній. Спочатку Л. називалися за іменами командирів, а 1727 отримали назви за укр. містами. 1736 Л. була найменована Українським ландміліційним корпусом і всі 20 Л. перетворено на кінні. їм було видано обмундирування регуляр. військ. 1762 корпус найменовано просто Українським, а 1763 кількість Л. у ньому скорочено до 1 кінного і 10 піхотних. їм були виділені пост, квартири в містах. Л. почергово займали Укр. лінію, утримувалися за рахунок подушного податку з нас. Київської і Воронезької губерній. 1769 Л. увійшли до складу регуляр. цар. війська і втратили назву Укр. корпусу.

Літ.: Багалей Д. И. Очерки по истории колонизации степной окраины Моск. гос-ва. М.. 1887.

В. Д. Гончаренко.