Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow комер-коно arrow КОНВЕНЦІЯ ПРО ПЕРЕДАЧУ ЗАСУДЖЕНИХ ОСІБ 1983
   

КОНВЕНЦІЯ ПРО ПЕРЕДАЧУ ЗАСУДЖЕНИХ ОСІБ 1983

— міжнар.-правовий документ. Прийнята державами — членами Ради Європи (за участі Канади і США) 21.III 1983 у м. Страсбурзі (Франція). Учасницями Конвенції є 47 держав, у т. ч. Україна (від 22.IX 1995). Складається з преамбули та 25 статей. Мета Конвенції — забезпечити простий, швидкий і гнучкий механізм передачі іноз. ув'язнених до їх країн. Документ надає першорядного значення виконанню покарання у власній країні засудженої особи, беручи до уваги гуманітарні міркування: мовний бар'єр, що утруднює спілкування, незнання іноземцями звичаїв і культури країни перебування, відсутність контактів з родичами.

Конвенція регламентує стосунки двох держав — д-ви винесення вироку та д-ви виконання вироку, постановленого судом, що діє за нормами статутного чи загального права. За Конвенцією вирок означає покарання чи захід (напр., лікувальний, застосовуваний до особи, яку внаслідок її псих, стану не було притягнено до крим. відповідальності), пов'язаний з позбавленням волі за рішенням суду на визначений чи невизначений строк.

Ст. 3 Конвенції містить 6 умов передачі засудженої особи:

засуджена особа є гр-нином д-ви виконання вироку; договірні сторони можуть застосовувати положення Конвенції і в разі подвійного громадянства, але д-ва винесення вироку може відмовити у передачі свого гр-нина; термін «громадянство» інтерпретується широко: можливе застосування положень Конвенції до осіб без громадянства або гр-н ін. держав, які постійно проживають у д-ві виконання вироку; вирок є остаточним і забезпечується правовою санкцією (напр., внаслідок вичерпання правових засобів захисту, хоча це й не заважає можливому переглядові вироку з огляду на нові докази, на що уповноважена лише д-ва винесення вироку);

строк відбування покарання (заходу) на момент отримання запиту про передачу засудженої особи має становити принаймні 6 місяців; як виняток д-ви можуть домовитися про передачу засудженої особи і за наявності меншого строку з урахуванням перспективи успіху швидкої і маловитратної соціальної реабілітації (зокрема, при передачі між державами-сусідами); передача має бути узгоджена із засудженим (це є одним з осн. елементів механізму передачі, запроваджуваного Конвенцією), оскільки без такої згоди реабілітація вважається малоймовірною; з урахуванням віку засудженого або його фіз. чи псих, стану одна з договір, держав може вважати необхідним мати згоду на передачу засудженого його закон, представника; гарантування узгодженості з принципом подвійної крим. відповідальності, коли діяння, на підставі якого було постановлено вирок, є злочинним і за зак-вом д-ви виконання вироку або було б таким у разі вчинення злочину на її території; необхідно, щоб осн. складові елементи злочину були порівнювані за правом обох держав; згода обох держав.

Конвенція надає д-ві виконання вироку право вибору процедури виконання: продовжити виконання вироку одразу або на підставі суд. чи адм. постанови замінити міру покарання. Виконання вироку регулюється зак-вом д-ви, де він виконується, і тільки ця д-ва має право ухвалювати відповідні рішення. У разі продовження виконання вироку д-ва виконання вироку дотримується юрид. природи і тривалості покарання, призначеного д-вою винесення вироку. Якщо ж міра покарання за своєю природою чи тривалістю несумісна із зак-вом д-ви виконання вироку або якщо її зак-во цього вимагає, вона може співвіднести призначену міру покарання з мірою покарання за вчинення аналогіч. злочину, передбаченою її власним зак-вом. Таке покарання (захід) за своєю природою повинне у міру можливості відповідати покаранню (заходу), призначеному у вироку до виконання, і не може бути більш суворим та перевищувати макс. строки позбавлення волі, передбачені зак-вом д-ви виконання вироку.

У разі заміни вироку д-ва виконання вироку, застосовуючи свої процедури: повинна враховувати зроблені щодо фактів висновки рішення, ухваленого д-вою винесення вироку; не може замінювати позбавлення волі штрафом; має зарахувати у строк відбування покарання весь період, упродовж якого засуджену особу було позбавлено волі; не повинна посилювати крим. покарання.

Конвенція регулює питання надання інформації під час процедури передачі засудженої особи — їй самій, а також від однієї д-ви до іншої. Зокрема, д-ва виконання вироку на прохання д-ви винесення вироку надсилає їй док-т або заяву про громадянство засудженої особи, копію тексту відповідного закону д-ви виконання вироку щодо караності діяння, а також заяву про те, яка з двох процедур виконання вироку застосовуватиметься. Д-ва винесення вироку надає такі док-ти: посвідчену копію рішення суду і тексту закону, на якому воно грунтується; док-т про тривалість відбутої засудженим частини строку покарання; заяву про згоду на передачу засудженої особи; у разі необхідності — довідки про стан її здоров'я і поведінку та інформацію про поводження із засудженим і рекомендації щодо дальшого поводження. Д-ва виконання вироку припиняє виконання вироку, як тільки д-ва винесення вироку поінформує її про рішення (або захід), внаслідок якого вирок стає необов'язковим до виконання. У Конвенції врегульовано порядок здійснення запиту (у запиті про передачу засудженої особи має бути зазначено, на основі якої конвенції або угоди зроблено запит) і відповіді на нього, надсилання підтверджувальних док-тів, питання забезпечення добровільності одержання згоди засудженої особи на її передачу (з повним розумінням правових наслідків такої згоди), транзитного перевезення, вимоги щодо мови і необхідних витрат, порядок надання інформації про виконання вироку тощо. Особливо підкреслено: кожна з держав може прийняти рішення про помилування, амністію або пом'якшення вироку відповідно до своєї конституції, ін. законів.

У Конвенції передбачено також процедуру її підписання, набуття нею чинності, приєднання до неї, територію застосування, часові межі застосування, механізм дружнього врегулювання складних питань застосування Конвенції, порядок її денонсації, повідомлень, а також відношення до ін. конвенцій і угод.

С. С. Яценко.

 

Схожі за змістом слова та фрази