Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow аку-асо arrow АНКЕТУВАННЯ
   

АНКЕТУВАННЯ

— один з осн. тех. засобів конкр.-соціол. методу пізнання, письмове або усне опитування значної кількості людей за певною анкетою чи опитувальним листком. Застосовується здебільшого в екон., соціол., демогр., кримінол., соціально-пси-хол., пед. дослідженнях. Мета — масове збирання матеріалу, який після відповідного аналізу використовують для розв'язання актуальних проблем.

Існує кілька способів А.: анкета заповнюється окремо кожним респондентом у присутності дослідника; група людей письмово відповідає на запитання анкети у присутності дослідника; опитувані самостійно заповнюють анкети і з метою збереження анонімності здають їх одночасно; опиту-вальні листки роздаються чи надсилаються респондентам, які, відповівши, повертають їх поштою. За формою запитання поділяються на відкриті (довільна відповідь, напр.: «Що ви думаєте робити після закінчення середньої школи?») і закриті (вибір відповіді з кількох запропонованих в анкеті варіантів). За змістом розрізняють запитання об'єктивні (про освіту, вік, зар. плату тощо) та суб'єктивні, які виявляють соціально-психол. спрямованість опитуваного, його ставлення до умов свого життя, тих чи ін. сусп. подій та явищ. Відповіді, як правило, анонімні. Осн. вимоги до А. такі: лог. послідовність тем, яких торкаються запитання; інтерес опитуваного має зростати від запитання до запитання; слід уникати надто складних чи інтим, запитань; відповідність формулювання запитань освіт, рівню респондентів; у закритих запитаннях передбачати всі можливі варіанти відповідей. З метою підвищення ефективності А. перед його масовим проведенням іноді роблять пробні опитування (50—100 чол.) для зняття невдалих запитань. Уперше А. почали застосовувати в Англії у 80-х pp. 19 ст. У сучас. соціальній психології це один з мобільних засобів вивчення громад, думки. А. є важливим методом проведення наук, досліджень з питань д-ви і права. Воно застосовується також для прогнозування дер-жавотв. процесів, у законод. і правозасто-совній діяльності, для оцінки правової культури і правосвідомості гр-н тощо. Літ.: Goode W., Hall P. Methods in social research. N. Y. -Toronto — London, 1952; Грушин Б. А. Мнения о мире и мир мнений. М., 1967. А. І. Козенюк, А. Й. Міллер.

 

Схожі за змістом слова та фрази