Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow статут-стил arrow СТЕП
   

СТЕП

— тип рослинності, що об'єднує трав'яні угруповання, в складі яких переважають ксерофіти, зокрема ковили, типчаки, житняки, келерії, тонконоги, з домішкою кореневищних злаків та посухостійкого різнотрав'я. Формується в умовах рівнинного рельєфу і помірного клімату — з холодною зимою і посушливим літом на чорноземних і каштанових грунтах. Степова рослинність панує у степовій, частково поширена у лісостеповій і пустельній зонах. Широкою смугою простягається від Дунаю до Центр. Азії. Подібні ія зовн. ознаками до С. трав яні угруповання Пн. Америки наз. преріями, Пд. Америки — пампою, Пд. Африки — гірськими велдами, Австралії — даунленда-ми. Більшість С. розорана. На території УРСР С. збереглися лише в заповідниках: лучні — в заповіднику Михайлівська цілина, типчаково-ковилові — в заповідниках Хомутівський степ, Стрілецький степ та Асканія-Нова, полиново-злакові — в Присивашші та на Керченському півострові. Див. також Степова зона України.

М. А. Голубець.

 

Схожі за змістом слова та фрази